в означеннях
Тлумачення, значення слова «стурбувати»:

СТУРБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Викликати неспокій, тривогу; занепокоїти, схвилювати. Вона робила цілий день такі чудні.. вчинки, що стурбувала й батька і всю господу (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 262); Відсутність найменшого товариша всіх стурбувала (Микола Трублаїні, II, 1950, 185); Події минулої ночі зовсім стурбували її (Юрій Смолич, I, 1958, 86);
//  Порушити чий-небудь спокій. Валка посувається тихо, поволі, щоб не стурбувати хорого (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 181).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 808.

Коментарі (0)