в означеннях
Тлумачення, значення слова «стужа»:

СТУ́ЖА, і, жін., розм. Сильний холод, мороз. В свитині.. дрожала [дрижала] Якась людина. На ногах І на руках повиступала Од стужі кров (Тарас Шевченко, I, 1951, 361); Над Волгою сипала мжичка і стужа нестерпна була (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 48); В люту зимову стужу об'їхала [княгиня Ольга] на санях всю землю аж за Верхній Волок, доходила до в'ятської землі, устояла руську землю (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 54);
//  Схожий на іній шар снігу, що утворюється на поверхні чого-небудь; наморозь. Стужа кучерявими пасмами покривала коней, забивала ніздрі (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 795).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 801.

Коментарі (0)