в означеннях
Тлумачення, значення слова «стверджуючий»:

СТВЕРДЖУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до стверджувати. Він став помічати, що його книга набував не тільки антивоєнного й стверджуючого характеру (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 189); Неважко перевірити на слух мелодію цих двох основних мовних інтонацій — запитальну, на підвищенні тону, і стверджуючу, на пониженні (Художнє читання.., 1955, 44).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 674.

Коментарі (0)