в означеннях
Тлумачення, значення слова «стверджуватися»:

СТВЕ́РДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СТВЕ́РДИТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. Остаточно встановлюватися, усталюватися, непохитно укріплятися. В боях з військами Тимчасового уряду, що складалися з старого офіцерства, поміщиків, капіталістів, куркулів, народжувалась і стверджувалась на Україні Радянська влада (Семен Скляренко, Легендарний начдив, 1957, 24); Реалізм, що переможно стверджувався в 40-х рр. в російській драматургії і на сцені російського театру, плодотворно позначився на драмі Шевченка «Назар Стодоля» — першій справді народній українській п'єсі (Мистецтво, 2, 1956, 36); Нація [українська] таки відродиться: поширяться національні організації, конденсується національна економіка — ствердиться і сама національна державність! (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 82);
//  перев. док. Упевнитися, укріпитися в якому-небудь рішенні, думці і т. ін. — Журнал шкода псувати, — сказав Кость і, ствердившись у своєму рішенні, жваво додав: — Я піду зараз до читальні і перегляну всі журнали (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 16).

2. Виявлятися істинним, достовірним, правильним, підкріплюватися фактами, доказами. Тільки так він розуміє свій фах, де все повинно стверджуватися й заперечуватися дослідом (Вітчизна, 1, 1965, 167);
//  безос. [Сухарик:] На що вона захворіла? [Куниця:] Боялися, що пістряк.. Ну, як бачите, — на щастя, не ствердилось (Іван Кочерга, II, 1956, 347).

3. рідко. Знаходити в собі сили, відвагу, опановувати себе. Галина відразу стверджується — дійсно, як у себе вдома, в своїм колгоспі, зовсім легко ступає до трибуни, легко здіймається на неї (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 6); Майже хвилину мовчки стоїть вона, переповнена словами, та все ніби не знаходячи їх. Враз рішуче стріпнула головою знизу вверх, ствердилась, почала [говорити]... (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 79).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 674.

Коментарі (0)