в означеннях
Тлумачення, значення слова «стигнути»:

СТИГНУТИ 1, ну, неш; мин. ч. стиг і стигнув, ла, ло; недок.

1. Ставати, робитися спілим, дозрілим (про фрукти, овочі, злаки і т. ін.). — Я пам'ятаю, тоді саме цвіли абрикоси, а тепер вони вже починають стигнути, — почав Ломницький (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 44); Спіють яблука і зріє виноград, стигнуть сливи золотисті (Микола Терещенко, Щедра земля, 1956, 31); На колгоспівському полі Стигнуть колосочки... (Григорій Бойко, Ростіть.., 1959, 21).

2. перен. Поступово наближатися, надходити, розповсюджуватися. Під піччю сюрчав цвіркун, за хатою стигла червнева тиша, і нічого не тривожило її (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 267); Вона, прогаявши .. цілісінький день, прокинулася аж тоді, коли в кімнаті і за вікнами стигли каламутні осінні сутінки (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 203).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 693.

Коментарі (0)

СТИГНУТИ 2, ну, неш; мин. ч. стиг і стигнув, ла, ло; недок.

1. Втрачаючи тепло, ставати, робитися холодним, холоднішим; застигати. [Явдоха:] Тату! Тату! Борщ давно вже на столі стигне (Панас Мирний, V, 1955, 141); Коли копають картоплю, стигне вода в криниці, Рівно й спокійно дише натомлена з праці земля (Максим Рильський, III, 1961, 196).

2. Охолоджуючись, твердіти, згущуватися, перетворюватися на лід. Терешко весь онімів, застиг, як стигне на морозі вода, й боявся пропустити хоч одно слово (Григорій Епік, Тв., 1958, 420).

3. перен. Переставати рухатися, ворушитися, коливатися і т. ін. За Николою щось шелестить у кущах виразнісінько, але він стигне в чеканні цілий і очей своїх з Костя не зводить (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 86); Там, удалині, Де стигнуть дерева однаково ставні, Трамвай трамваєві одгукується в риму (Максим Рильський, I, 1960, 274); Серед вічно живих мерехтливих хвиль моря тільки судно їхнє з покривленими щоглами стигне в непорушності (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 254);
//  Зупинятися, ставати нерухомим (про очі). [Борис:] Що це з нею? Оксано, Оксаночко!.. Стигнуть очі, холонуть руки, серце не б'ється!.. (Марко Кропивницький, I, 1958, 438);
//  Бути який-небудь час незмінним (про почуття). Стигне в серці чорна туга, ніби на припоні, перекочуються хвилі, сині і солоні! (Сава Голованівський, Осінь.., 1938, 22); Зігфрід дивився на нього розширеними очима і не впізнавав, наче оце вперше у житті бачив цього зовсім чужого йому чоловіка. І в очах його стиг якийсь неприродний, крижаний жах (Василь Козаченко, Листи.., 1967, 196).
Серце стигне: а) хто-небудь заспокоюється після гніву, роздратування і т. ін. Вона устала така веселенька, хоч і вчора її лаяно, та дитяче серце скоро стигне, образи швидко холонуть (Панас Мирний, IV, 1955, 105); б) хто-небудь дуже хвилюється, переживає від переляку, жаху. Маруся похолола... Чула, як стигло серце. Незрозумілий, елементарний якийсь жах перетряс нею цілою (Гнат Хоткевич, II, 1966, 219).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 693.

Коментарі (0)