в означеннях
Тлумачення, значення слова «стикатися»:

СТИКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗІТКНУТИСЯ і рідко СТИКНУТИСЯ, нуся, нешся, док.

1. Рухаючись назустріч, натикатися одне на одного, на кого-, що-небудь, ударятися об когось, щось. Найдрібніші крапельки води в хмарах весь час перебувають в русі. Вони стикаються одна з одною, зливаються і поступово збільшуються в розмірах (Фізична географія, 5, 1956, 91); Дві кульки ртуті або дві краплі води вливаються в одну краплю, якщо кульки або краплі стикающься одна з одною (Фізика, II, 1957, 15); Галя мерщій метнулася за ріг високої кам'яної огорожі. Але там вже хтось заховався — Галя зіткнулася з людиною, що присіла навпочіпки (Юрій Смолич, V, 1959, 118); Дивляться [Іван та Микола] в небо, не помічаючи один одного. Сходяться. Плечима стикнулись (Іван Микитенко, I, 1957, 503);
//  Взаємно торкатися, дотикатися. Деталі тракторів, комбайнів та сільськогосподарських машин, стикаючися з ґрунтом, спрацьовуються особливо швидко (Радянська Україна, 19.III 1962, 3); Де цвітуть гвоздики в лісі — Свіжовмивані, червоні, — Вперше руки їх сплелися І зіткнулися долоні (Максим Рильський, III, 1961, 129);
//  перен. Бути пов'язаним з чим-небудь, близьким до чогось. Відомо, що публіцистика перебуває між художньою літературою і наукою, тобто однією стороною входить в літературу, а другою безпосередньо стикається з наукою (Комуніст України, 6, 1967, 63).

2. Несподівано зустрічатися з ким-небудь. На порозі він стикається з денщиком (Петро Панч, В дорозі, 1959, 126); Біля двору, в якому розташувалась політчастина, Хаєцький зіткнувся з Воронцовим (Олесь Гончар, III, 1959, 323); Віддавши «козакові» коня, Проценко зіткнувся з Курилом і прийняв від нього рапорт (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 63); Лукина в корчмі раз якось стикнулася з Уласом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 361);
//  тільки док. Зустрівшись, познайомитися з ким-небудь. Отак зіткнулись ми в дорозі, В житті, у буднях, поміж справ (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 220); Настуся в однієї своєї тітки стикнулась з Павлусем (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 230);
//  з ким, перен. Вступати в спілкування, в які-небудь стосунки з кимсь. Артьомов вивчав людей, з якими стикався, зважував їхні висловлювання (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 160); Мало стикалася Калина з сільськими людьми, мало знала про те, що діється в світі (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 71); Приїхавши на канікули до батьків, Галан стикається з революціонерами на рідній Перемишльщині і повертається до Відня вже членом КПЗУ — Комуністичної партії Західної України (Комуніст України, 8, 1962, 51); Ставши ключницею, Малуша подивилась на терем іншими очима, побачила тут не тільки багатство, красу, скарби, а й стикнулась з людьми, що жили тут, взнала їх вдачу, душі, силу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 109);
//  з чим, перен. Мати можливість пізнавати що-небудь, знайомитися з чим-небудь, зазнавати чогось. Досі вони [офіцери] не стикалися так близько з думками і прагненнями німецького робітника (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 54); Вона досі не стикалась із життям інших, а своє життя вважала сірим, безбарвним (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 47); Просто не вірить [Хо], щоб ця палка молодіж, скоро зіткнеться зі справжнім життям, витривала боротьбу з його чудодійною силою, не підхилилася їй (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 171); Син відставного офіцера.., він вперше в житті оце так близько зіткнувся з працею простої людини, вперше в житті змінив зброю на садівницький ніж та лопату і вперше відчув тут високу.. насолоду праці (Олесь Гончар, II, 1959, 58); Протягом одного дня дівчині довелося зіткнутися і з незрозумілою для неї підступністю, і з такою самою незрозумілою добрістю (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 80);
//  перен. Працюючи, досліджуючи і т. ін., зустрічатися, мати справу з чим-небудь, виявляти щось. Директор почав уважно проглядати Василеві доводи, розрахунки, креслення.. Багато формул він уже позабував, бо не стикався з ними у своїй директорській роботі (Павло Загребельний, Спека, 1961, 205); Сучасний фізик і хімік, що працює в галузі живої природи, постійно стикається з явищами, які не можна зрозуміти і пояснити без урахування цієї специфіки (Комуніст України, 9, 1962, 49); Поступово він збагнув, що стикнувся з незвичайним відкриттям (Наука і життя, 5, 1963, 61).
 Зіткнутися лице (лицем) в лице з ким — проходячи близько одне біля одного, несподівано зустрітися, побачити одне одного. На розі вулиці Романенко зіткнувся лицем в лице з Заболотним (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 68); Стикатися (зіткнутися) поглядом (очима) з ким — несподівано зустрічатися поглядом (очима) з ким-небудь. Невідомий юнак .. усім своїм єством, виказував палке бажання втекти світ за очі. Пальці його вибивали дроб на стінці, крутився туди й сюди, червонів, стикаючись поглядом з панянками (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 336).

3. Сходячись, вступати в сутичку, в бій; сходитися в бою. Цілий день гарцювали його [князя Єремії] жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними на герцях (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 243); Не став гнатись [Ант] за ними [вепрами], бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14); В районі Каховки килигеївці безпосередньо зіткнулися з денікінськими авангардами. Зав'язались бої (Олесь Гончар, II, 1959, 92);
//  перен. Вступати у протиріччя, приходити до суперечки; боротися. В наш час історія — це та галузь людського знання, де особливо гостро стикаються два світогляди, два принципіально різні погляди на розвиток суспільства — матеріалістичний і ідеалістичний (Комуніст України, 10, 1966, 26); На конференції [в Берні] зіткнулися два світогляди, дві оцінки війни і завдань Інтернаціоналу.. (Ленін, 26, 1972, 189); От і зіткнулися в ньому кохання і національна ідея (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 498).

4. тільки недок., діал. Блукати, тинятися. [Килина:] І що нам з того ліса за добро? Стикаємось по нім, як вовкулаки, ще й справді вовкулаками завиєм! (Леся Українка, III, 1952, 258); — В панів повдягалися, — пояснював Богун. — Хлопці голі, все Яремина челядь, по лісах стикалися, де їм своєї одежі набрати? (Яків Качура, II, 1958, 416).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 695.

Коментарі (0)