СТИКУВА́ННЯ, я, сер., спец.
1. З'єднання, скріплення двох підведених одне до одного кінців, країв чого-небудь. Якщо приплив ґрунтових вод заважає стикуванню труб в траншеї, то труби невеликих діаметрів з'єднують наверху в ланци по 2—3 труби (Довідник сільського будівельника, 1956, 346).
2. З'єднання об'єктів для їх спільної дії або взаємодії. Радянські та американські вчені й космонавти успішно провели експерименти щодо виходу людини з корабля у відкритий космос і стикування космічних об'єктів (Наука і життя, 4, 1967, 44).