в означеннях
Тлумачення, значення слова «стилізація»:

СТИЛІЗА́ЦІЯ, ї, жін.

1. Надання творові мистецтва характерних рис якого-небудь стилю, особливостей чиєїсь творчої манери і т. ін. Вірші Тичини зовсім не були простою стилізацією під фольклор — це майже в один голос визнала сучасна їм критика, відзначивши поєднання в них «епічної» простоти народної поезії з «складною мудрістю» новітнього мистецтва (Поезія і революція, 1956, 87); Шевченко ще на початку своєї творчості збагнув великі можливості стилізації народної пісні (Радянське літературознавство, 3, 1965, 34);
//  Застосування умовно-декоративних прийомів зображення в образотворчому мистецтві. В творах багатьох ілюстраторів.. траплялися сліди стилізації і естетства, властивих дореволюційній графіці (Українська радянська графіка, 1957, 80); Мініатюри [Радзівіллівського літопису] характеризуються живописною і реалістичною манерою малюнка, яка дуже відрізняється від стилізації іконного письма (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 528);
//  Відтворення колориту якої-небудь епохи в образах і стильових особливостях літературного твору.

2. Твір мистецтва, який за формою є наслідуванням певного стилю. В українській літературі в 60-і рр. XIX ст. з'являється багато всякого роду стилізацій, переважно етнографічно-побутового характеру (Українська літературна критика.., 1959, 134); Його [аркан] уміють танцювати лише сини Верховини, — стилізації рідко вдаються. Зберігається зовнішня форма, але губиться настрій, простота, чарівна сила (Терень Масенко, Роман.., 1970, 238).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 696.

Коментарі (0)