в означеннях
Тлумачення, значення слова «стирати»:

СТИРАТИ, аю, аєш, недок., СТЕРТИ і ЗІТЕРТИ, зітру, зітреш, док., перех.

1. чим, з чого і без додатка. Витираючи, знімати з якої-небудь поверхні щось або очищати її від чогось. Стираючи порох із столу, зобачив [Андрій] на ньому кілька мідяків (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 446); Краплі поту виступали на чолі Руднєва. Він їх час від часу стирав долонею (Микола Шеремет, Перші загони, 1939, 20); Чепурна баба стерла порох з лави, ще й постелила на лаві шматок полотна (Нечуй-Левицький, II, 1956, 405); Господарка на мить стерла рукавом сльози (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 72); Ми зітерли краплини поту Із утомлених боєм лиць (Степан Крижанівський, Під зорями.., 1950, 13);  * Образно. Веселощі зразу стирають переляк з обличчя молодиці (Михайло Стельмах, I, 1962, 261); Здавалося, ніщо не могло змінити його життєлюбної вдачі і стерти з обличчя щирої, ясної посмішки (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 38);
//  Робити що-небудь чистим або сухим, тручи чим-небудь по його поверхні. Стирає [Емма] спідницею стільця і присуває Єгереві (Леся Українка, IV, 1954, 215); До корчми під'їхало двоє вершників у жупанах. Домна побачила їх у віконце й заходилась стирати мокрий стіл подолом спідниці (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 69);
//  Знищувати що-небудь написане, намальоване, витираючи, зіскрібуючи і т. ін. Заклопотаний [рахівник] якоюсь спішною роботою. Прикине на рахівниці, напише і знов. А то візьме гумку і щось зітре (Андрій Головко, I, 1957, 322);  * Образно. Стерли кольори метрополій з політичної карти Африки народи Гани і Гвінеї, Малі й Алжіру... (Радянська Україна, 1.XII 1962, 4).

2. перен. Згладжувати, усувати ознаки, наявність і т. ін. чого-небудь. Життя пішло собі тихою ходою,.. все стираючи спомин про Максима (Панас Мирний, II, 1954, 117); Соціалістична дійсність не тільки не стирає, не нівелює індивідуальності, а навпаки (Максим Рильський, III, 1956, 157); — Вода і рушник стирають з мене останні клапті сну (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 141); Важкі й мертві науки в гімназії вбили в йому енергію, стерли волю, зробили його в'ялим, апатичним (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 8); Десь промчав поїзд, а мені здається, що то промчало моє життя і назавжди стерло у моїй пам'яті образ неповторної молодості (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 185); Двадцять п'ять років подружнього життя не зітерли різниці між рудим Омельком та красунею Катрею (Ігор Муратов, Свіже повітря.., 1962, 69);
//  перев. док. Позбавити життя; знищити. Хто горе сіє, страшний збирати буде гнів, і за наругу з тисячів його зітруть колись, як змія! (Олександр Гаврилюк, Вибр., 1949, 60); Потоцький має власне військо, гармати, фортеці. Він вітре Горленка (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 38).
Стирати (стерти) з лиця землі див. лице.

3. Тертям, частим доторкуванням пошкоджувати шкіряне, волосяне і т. ін. покриття або верхній шар чого-небудь. Летять ключі над суходолом. Стирають крила (Леонід Первомайський, I, 1958, 173); — Стерла ногу, щось прикинулося, то й мушу сидіти, поки одтухне (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 76); Одну ваду мав коник, якого дістали Чернишеві: розкувавшись, він стер копито і шкутильгав тепер на праву передню (Олесь Гончар, III, 1959, 89); Навіть не помітив [Петько], як намуляв здоровенного пухиря та стер шкіру (Микола Трублаїні, I, 1955, 62);
//  Зменшувати об'єм чого-небудь тертям, частим користуванням. Не поїхав на село Кока з інституту.. На заявах стер перо. Хворим прикидався... (Степан Олійник, Вибр., 1959, 257).

4. у що, на що. Розтираючи, подрібнювати, перетворювати на дрібну однорідну масу. Кров проступає крізь чорні бушлати, Скелі на порох стирає фугас (Микола Нагнибіда, Вибр., 1957, 231); Згризений в гальку, камінь сірів берегами, а там, де море встигло стерти його в білий пісок, воно грало над ним блакитним вогнем перемоги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 300).
Стерти (зітерти і т. ін.) на (у) порох (порошок) див. порох 1, порошок; Стерти (зітерти і т. ін.) на табаку див. табака; Стерти на мак див. мак; Стерти на макуху див. макуха.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 700.

Коментарі (0)