в означеннях
Тлумачення, значення слова «стиратися»:

СТИРАТИСЯ, ається, недок., СТЕРТИСЯ і ЗІТЕРТИСЯ, зітреться, док.

1. Зникати, втрачати чіткість під дією яких-небудь зовнішніх причин. Стираються слова і на граніті (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 103); Вже зітерлися записи слівцем у фронтовій записній книжечці (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 395);
//  перен. Переставати існувати, виявлятися; зникати, згладжуватися. Грані між фольклором і літературою стираються у нас так само, як стираються істотні грані між розумовою й фізичною працею, між селом і містом (Максим Рильський, III, 1956, 153); Багато пізніших спогадів стерлись у моїй пам'яті. Спогади .. про учителювання в Потоці й до цього часу в мене свіжі й живі (Степан Васильченко, IV, 1960, 17); З роками стерлося почуття горя, в гомінкому дитячому колективі він Знайшов тепер нову сім'ю (Олесь Донченко, II, 1956, 350); Літа пропливуть По квітучій землі У країни, Кордони зітруться У згадці щасливих братів (Платон Воронько, Славен мир, 1950, 19).

2. Зменшуватися в об'ємі від тертя при частому користуванні; пошкоджуватися від тертя, частого користування. Бачимо ми, як стирається брук від ходіння людського (Микола Зеров, Вибр., 1966, 132); Вона [бджола] й помирає за працею, не дочекавшись «ні пенсії, ні заслуженого відпочинку». Помирає, коли стираються крила від перельотів (Знання та праця, 2, 1973, 19); [Євгеній (бере крейцар в руку і вдивлюється [вдивляється]):] В чиїх се руках Вони так стерлись? (Іван Франко, IX, 1952, 29); Стріляли день і два, і не було утоми, Аж стерлися крайки порохівниць (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 85); Я пошукав у кишенях і знайшов запальничку. Вона довго не слухалась: камінець, мабуть, стерся (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 228);  * Образно. — Згадую твою Варку. Яка була дівчина!.. А зараз хто повірить, коли не бачив її?! В роботі людина стерлася, жура розточила її (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 701.

Коментарі (0)