в означеннях
Тлумачення, значення слова «стирка»:

СТИ́РКА, и, жін. Шматок тканини (звичайно тієї, що була у вжитку), яку використовують для витирання чого-небудь. Мокрими стирками витирали [корчмарі] заболочену підлогу (Іван Франко, VIII, 1952, 18); Хто б то з її знайомих міг собі в'явити панну Софію та зо стиркою в руках? Правда, не з брудною, але все ж таки з стиркою! (Леся Українка, III, 1952, 503);  * У порівняннях. Пан Зефірин тремтячими з зворушення руками взяв.. зім'ятий, як стирка, лист краківської газети (Іван Франко, II, 1950, 380).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 701.

Коментарі (0)