в означеннях
Тлумачення, значення слова «субітка»:

СУБІ́ТКА, и, жін.

1. Пестл. до субота.

2. заст. Суботні вечорниці.

3. заст., розм. Щосуботнє покарання учнів у дореволюційній школі, семінарії. За сюю прикладку, опріч субітки, що по закону подоба, буде їх шкварити [дяк] що в бога день цілий місяць... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 175).
 Давати (дати) субітки кому — бити, карати кого-небудь. Хто хоть трохи ліновався [лінувався], Тому субітки і давав [Еней] (Іван Котляревський, I, 1952, 168); І псалтиря забув [Симеон] читати, Тільки й вмів школярам субітки давати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 175); Покуштувати (скуштувати) субітки — зазнати покарання, бути битим. [Дяк:] Петрусю! Кинь байки, — з байками не здобруєш! — Учи свій стих, а то субітки покуштуєш! (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 130).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 815.

Коментарі (0)