в означеннях
Тлумачення, значення слова «сучасник»:

СУЧА́СНИК, а, чол. Той, хто жив або живе в один час, в одну епоху з ким-, чим-небудь. Він [поет] бачить, як грубо, недотепно та незграбно можуть виражатись ті ідеї у вузькодумних сучасників (Леся Українка, IV, 1954, 134); Кропивницький, маючи великий і багатогранний акторський талант, вражав сучасників і в жанрі сатиричного водевілю, і в комедії (Збірник про Кропивницького, 1955, 94); Навколо великих людей, навколо великих поетів завжди ведуться суперечки. Сперечаються сучасники, сперечаються нащадки (Максим Рильський, X, 1962, 45); Наш сучасник є живим свідком величезних революційних змін, що перетворюють уклад життя сотень мільйонів людей (Комуніст України, 6, 1967, 11).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 872.

Коментарі (0)