в означеннях
Тлумачення, значення слова «судник»:

СУ́ДНИК, а, чол.

1. Полиця, шафа для зберігання посуду, а також продуктів, напоїв і т. ін. Донька.. жваво налагодила що слід до чаю, витягла з скрині в'язку бубликів, достала з судника десяток черствих пряників (Любов Яновська, I, 1959, 215); Торохнуло й покотилось щось над хатою. Дзвенять шибки, посуд на суднику, на воднику у сінях відра (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 70).

2. Поличка з образами; божник, божниця. У куточку, на суднику, горів гасник (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 159).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 827.

Коментарі (0)