в означеннях
Тлумачення, значення слова «судомити»:

СУДОМИТИ, мить; мн. судомлять; недок.

1. перех. Викликати судому, зводити судомою; корчити. Наче гіркий полин судомив щелепи гуцулові, коли розповідав про подорож по Україні... (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 152); Біль хвилями переливався по наших виснажених тілах, шпигав у серце, ламав груди і судомив м'язи (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 46);  * Образно. Чорна гризота судомить душу Терентія (Михайло Стельмах, I, 1962, 460);
//  безос. Він вічно теревенив, розповідаючи веселі «віци» — анекдоти, співав коломийки, хоч живіт аж судомило від голоду (Григорій Тютюнник, Вир, 1962, 352);  * Образно. Гриміли [гори] залізом, повнилися сталевим клекотом моторів, двигтіли від важких невпинних ударів металу, їх судомило від неймовірного реву (Павло Загребельний, Європа. Захід, 1961, 3).

2. перех. і неперех., безос. Те саме, що ламати 6. Руки і ноги судомить,.. а голова так кругом і ходить (Панас Мирний, I, 1954, 91); Минуло стільки років, а ноги й досі гудуть від походів. На негоду судомить у суглобах, болять коліна (Віталій Логвиненко, Давні рани, 1961, 34).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 828.

Коментарі (0)