СУГА́К, а, чол. Ссавець групи антилоп. — Ганялись наші батьки по низових степах за білорогими сугаками (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 123); Часто з-під самих кінських копит пурхали важкі дрохви або табунець куріпок, а то з'явиться і зникне в траві схожий на вівцю прудконогий сугак (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 53); * У порівняннях. Мав [Петро] батькову постать і силу, ворочав важкою шаблюкою, як блискавкою, а хисткий і проворний, як сугак на степу (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 106).