в означеннях
Тлумачення, значення слова «сукати»:

СУКА́ТИ, сучу, сучиш і сукаю, сукаєш, недок.

1. перех. і без додатка. Скручувати, звивати кілька пасом разом. Мати з служницями вже над вогнищем хатнім сиділа Й пряжу сукала пурпурну (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 114);  * У порівняннях. Марта стояла, наче вкопана, і мовчала, а пальці рухались у неї, начеб сукали безнастанно вовну (Ольга Кобилянська, III, 1956, 527);
//  Скручуючи, звиваючи кілька пасом, виготовляти що-небудь (мотузку, шнур і т. ін.). Ті сучать аркани, ті гострять ножі, Ті ружжя [гвинтівки] свої заряджають... (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 71); Гне майстер гриф, тонку шліфує деку, Кілки виточує й сукає струни з жил (Леонід Первомайський, II, 1958, 99);  * Образно. Сучить ниті заметіль (Павло Усенко, Листя.., 1956, 63);
//  Розкачуючи віск, виготовляти (свічки). В печі ватра горіла, жінки обід на похорон варили, свічки сукали (Марко Черемшина, Тв., 1960, 67).
 Сукати дулі, вульг. — скручувати, показувати дулі. — Дітей, іродові баби, понавчали дулі сукати: дай, мовляв, гостинця отому сучому скарбовикові [скарбникові]... (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 35); Сукати кулаки — те саме, що Показувати кулак; Грозити (сваритися) кулаком (кулаками) (див. кулак). Махав [Какора] ще здалеку руками, сукав кулаки до Сивоока (Павло Загребельний, Диво, 1968, 173); Сукати цівки див. цівка.
Мотузки (мотуззя) сукати див. мотузок, мотуззя; Свічки сукати можна з кого — хто-небудь покірний, м'який. Поцілуйко.. сам з приємністю відчував, як перед ним міниться господар оселі. — Тепер із нього можна й свічки сукати, а то, бач, як спочатку дер носа (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 383); Такий, що з піску мотузки сучить див. мотузок.

2. неперех., чим, розм. Перебирати руками, ногами. Зіна уявила себе матір'ю з дитиною коло грудей. Отаке мале, рожеве, сукає ногами й руками і кричить (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 38).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 830.

Коментарі (0)