СУХОРЛЯ́ВЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до сухорлявий. У селі Вербівці живе чоловік із жінкою, може, хто знає — Михайло Панасенко. Такий він із себе: височенький, сухорлявенький (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 102); Така сила переконання була в голосі цієї сухорлявенької тринадцятирічної дівчини, що старша сестра і менший брат відразу ж замовкли (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 20).