СУХИ́Й, а, е.
1. Який не просякся водою, не покрився
вологою; не мокрий, не сирий. Знімали [рибалки]
сухий невід, навішували мокрий, щоб просушувався (Панас Мирний,
I, 1954, 349); Виразно стукають каблуки по сухих
тротуарах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 363); Ант знайшов у
півтемряві сухих дров, підкинув до вогнища (Семен Скляренко,
Святослав, 1959, 7); Треба ж і до малої дитини кинутись,
підложити суху пелюшку, хоч трохи погодувати
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 227);
// З невеликою кількістю
ґрунтової вологи. Росте [нечуйвітер] на сухих луках
і сухих вигонах, рясно на піщаному ґрунті (Лікарські рослини.., 1958, 144); Теплові електростанції прийнято
споруджувати недалеко від річки чи озера. Криворізька
будується на сухому місці (Радянська Україна, 29.I 1963, 2);
// у знач. ім. сухе, хого, сер. Сухе місце. Керманичі
направляють дарабу на берег, і вона тикається носом у
каміння. Миколай зіскакує зі шварою на сухе (Гнат Хоткевич,
II, 1966, 393); За якусь мить зальопана півторатонка
вже стоїть на сухому (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 31);
// у
знач. ім. сухе, хого, сер. Сухий одяг. Прийшовши.. весь
мокрий, я, замість того щоб зараз переодягтись в сухе,
почав сушитись у кухні, біля печі (Збірник про Кропивницького,
1955, 26); Тимко мовчки зняв із себе сорочку, викрутив
її.., побіг задвір'ями додому. Мати, побачивши сина,
переполошилася, затопила піч. Тимко переодягся в сухе
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 123).
До сухого — досуха. Мишка витер до сухого очі
полою, насунув свою будьонівку на голову, важко зітхнув,
— мовчки пішов до дверей (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 236);
Сухе ридання; Сухий плач — ридання, плач без сліз.
Кричала [Катерина].., що цього не було, що цього не
могло бути,.. розривалася в сухих риданнях... (Гнат Хоткевич,
II, 1966, 253); Сухі очі — очі без сліз. Жаль гострим
ножем краяв йому серце, на сухі очі набігли сльози
(Панас Мирний, I, 1954, 324); Сидить [Орися] задумана,
обіпнута чорною шаллю, лице бліде. На шелест його
кроків рвучко обертає голову, очі сухі, пекучі (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 124); Настя переборола хвилинну слабість.
Очі в неї сухі й блискучі (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960,
42).
♦ Виходити (вийти) сухим з води див. виходити;
На сухому [здається] мокро кому — хтось перебільшує
небезпеку. — Тільки дивіться, хлопці, бо нам, беззубим,
і на сухому здається мокро, а вам усе море по
коліно (Петро Панч, II, 1956, 77); Не залишилося (не зосталося
і т. ін.) ні (й) рубця (руба) сухого див. рубець,
руб1; Нитки (ниточки) сухої нема (не знайдеш) див.
нитка, ниточка; Сидить (опинився) на сухому хто —
комусь не везе, не щастить; хтось потрапив у скрутне
становище. Про рибу — то й казати нічого. Коли немає
влову в Кухтія, так і знайте, що й найвезучіший
рибалка сидить на сухому (Літературна Україна, 2.IV 1968, 4);
З матеріального боку для Шевченка настали важкі часи.
Гонорари.. платних замовців розтанули.. І ось тепер
він опинився, як кажуть, на сухому (Зінаїда Тулуб, В степу..,
1964, 471); Суха справа — злочин без убивства.
Допиталися організаторів цього маскарадного загону.
Це були офіцери з білим духом і найняті ватажки
нальотчиків, спеціалісти мокрої й сухої справи,
матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді
(Юрій Яновський, II, 1958, 196); Тримати (держати) порох
сухим див. порох 2.
2. Позбавлений вологості, сирості; який має незначну
вологість, сирість. Сонце стояло якраз над головою;
не гріло — палило; польовий вітер такий сухий,
гарячий (Панас Мирний, IV, 1955, 20); Сонце вже заходило,
і надворі стояла важка і суха духота, яка буває в
степових місцях (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 89);
// Який
характеризується відсутністю вологості або незначною
вологістю повітря (про приміщення). Із звичайної
невипаленої глини можна збудувати будинок сухий, теплий і
довговічний, нічим не гірший від цегляного (Колгоспник України,
4, 1958, 13); Хороше було знати, що сьогодні не
доведеться нікуди йти, що можна буде в сухому приміщенні
проспівати з друзями допізна, а потім всмак поспати
на пухкій соломі до ранку (Олесь Гончар, III, 1959, 132);
// З невеликою кількістю опадів, вологи або без них;
бездощовий. Сухий березень, теплий квітень, мокрий
май — буде хлібу урожай! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 249);
Повітря надходить з Середньої Азії: воно дуже сухе,
і вологи в нього не вистачає навіть для утворення
маленьких хмаринок (Наука і життя, 10, 1974, 56); Дощ не
безпросвітний. Вчора, наприклад, зовсім гарний і сухий
був день (Леся Українка, V, 1956, 392); З погодою щось діялося.
Весна стояла суха і вітряна. По городах усе сохло, хліба
в полі не росли, по шляхах носились цілі хмари куряви
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 20); Літо стояло сухе, червневими
ночами Ташань кипіла від зорепадів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964,
299).
Суха гроза (хмара і т. ін.) — гроза, хмара без дощу.
То один, то інший з церковнослужителів неспокійно
поглядає на спохмурніле, що швидко заволікається
тучами, небо.. — Хоч би добрий дощ ушпарив — 3 цього
дощу не буває, — чує раптом Дьяконов неподалік десь
позад себе спокійне, розважливе. — Суха гроза... (Олесь Гончар,
II, 1959, 358); Сухий сніг — сипкий сніг. Ранок
видався хоч і ясний, а вітряний. Мете вітер сухий сніг
по землі (Андрій Головко, II, 1957, 335); Зверху сипав і сипав
дрібний сухий сніг, наче борошно з подертого сита
(Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 220); Сухий туман — помутніння
повітря від диму, гару, найдрібнішого пилу та
інших твердих часток; імла. Сухий жовтий туман висів
у повітрі, заступаючи сонце (Зінаїда Тулуб, В степу..,
1964, 72); В чистім повітрі тут ніколи не було того
пилу, найдрібнішого сухого туману (Олесь Гончар, III, 1959,
91).
3. Який втратив необхідну вологу; висохлий, пересохлий.
Надворі потемніло як уночі, дощ здоровенними
краплями то там, то там пада, суха земля зразу убирає
у себе.. бризки і через хвилину тілько круглі сліди
їх видні на землі (Панас Мирний, I, 1954, 306); Сухі поля на
підступах до станції вихрилися вибухами, бушували
сірими завіями піднятої вітром пилюки (Олесь Гончар, III,
1959, 376); — Язик сухий... Води! Дружина подає йому
кухоль з водою (Олександр Довженко, I, 1958, 110); Гнат блимав
переляканими очима, облизував сухі губи (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 334);
// Без води, не наповнений водою (про
криницю, ставище, річище і т. ін.). Дарма з сухої криниці
воду брати! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 244); По деяких ямках
тії стежки блищала водиця, другі були сухі, порепалися
(Панас Мирний, IV, 1955, 12); Мені з'явився рідний
дім 3 димком легким і безтурботним Над нашим річищем
сухим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 420);
// Не свіжий або
не соковитий. — Суха! — перегодя трохи крикнув
Матня, насилу проковтнувши цілу жменю капусти (Панас Мирний,
I, 1949, 336);
// Засохлий (про рослини). Микола
назгрібав торішнього сухого очерету, сухої осоки і розпалив
багаття (Нечуй-Левицький, II, 1956, 215); Все сухе. І стовбури
дерев, і віками сипана на землю фоя (Гнат Хоткевич, II,
1966, 105); — Я змалечку живу в лісі.. Я знала, яке
дерево сухе, а яке всихає і коли його можна буде зрубати
(Юрій Мушкетик, День.., 1967, 24).
Сухий хліб: а) твердий, черствий хліб. Вернулись
[Чіпка і Грицько] з водопою. Пообідали сухий хліб з
сіллю (Панас Мирний, I, 1949, 154); Хліб! Який це хліб? Тамара
вкусила і виплюнула. Сухий, колючий він, в'їдається
в ясна (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 181); б) нічим не помащений
хліб; в) хліб без нічого іншого; Сухі плоди —
плоди, які не мають соку (напр., горіхи).
♦ Їсти сухий хліб; Жити на сухому хлібі — голодувати,
жити у нестатках, злиднях. — Побачимо, що
ти заробиш на тій фермі. — А тобі все мало! — обзивався
Павло.. — Не мало, а люди зі своєї роботи щось
мають, а ти весь вік сухий хліб їси (Григорій Тютюнник, Вир, 1964,
131); Плести сухого дуба див. плести.
4. Пригот. висушуванням (про харчові продукти). Тут ворохи солодких пряників — медовиків, в'язки бубликів, гора й груда оріхів, сухих грушок купи (Марко Вовчок, I, 1955, 304); Послав Вам.. дві поштові посилки з капрійськими мандаринами, сухим виноградом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 415); Тараня, ще по весні з Дону навезеная, і суха, і солона (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 13); Зберігати сухі фрукти слід у щільно закритих ящиках або в мішках з паперу чи щільної тканини (Хлібороб України, 12, 1968, 33).
5. Не рідкий (про харчові продукти). Суха гірчиця;
// Пригот. у вигляді порошку або концентрату. Сухий
кисіль; Сухий жовток.
Сухе варення — варення, перев. із вишень, зварене
з невеликою кількістю цукру без додавання води.
Друзі.. розставляли на столі українські ковбаси, сухі
мисливські сосиски, пляшки запіканки та старого меду
й сухе київське варення (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 43);
Сухе молоко — продукт у вигляді білого з кремовим
відтінком порошку, який виготовляють висушуванням
свіжого молока. У Сумській області став до ладу
Буринський завод сухого знежиреного молока (Робітнича газета,
26.II 1975, 2); Сухий пайок див. пайок.
6. спец. Який здійснюється або виробляється без
вологи, рідини. Створено і перевірено на виробництві
метод сухого змішування і подрібнення фторопласту-4
й графіту при виготовленні композиції для самозмащувальних
матеріалів (Вісник АН УРСР, 1, 1971, 4);
// Який
характеризується відсутністю вологи, рідини у складі,
структурі, будові чого-небудь.
▲ Суха вага мотора (автомобіля і т. ін.) — вага
мотора (автомобіля і т. ін.) без води у циліндрах; Суха
перегонка див. перегонка; Суха штукатурка див.
штукатурка.
7. Який недостатньо живиться виділенням сальних залоз (про волосся, шкіру). Дуже сухе волосся добре мити спіненими у воді яєчними жовтками (Наука і життя, 3, 1967, 29); Жовна нервово ходять під сухою темною шкірою обличчя. Одне якесь місце зовсім розлютило його (Олесь Гончар, II, 1959, 209).
8. мед. З атрофованими м'язами (про кінцівки). Суха нога; Суха рука.
9. мед. Який відбувається при відсутності вологи,
без рідких виділень (про фізіологічні хворобливі
процеси, явища). Лікування сухих плевритів зводиться до
вживання відповідних медикаментів, що діють на
інфекцію (Наука і життя, 1, 1957, 31).
Сухий кашель — кашель без мокротиння. Для видалення
густого харкотиння з бронхів і для пом'якшення
сухого кашлю п'ють чай з напару квіток гречки (Лікарські рослини.., 1958, 179).
▲ Сухі роди — роди, які відбуваються після того,
як передчасно відійдуть навколоплідні води.
10. Худий, сухорлявий. Маленький сухий панок трохи
гугнявим голосом викликає хлопців (Леся Українка, III,
1952, 557); Молода — суха і дуже негарна — весь час
мовчки сидить в кутку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 425); Серед
дозорних застави — його, Килигеїв, батько. Сухий,
легкий, мов джигіт, незважаючи на свої сімдесят років
(Олесь Гончар, II, 1959, 11);
// Дуже виснажений внаслідок
хвороби, тяжкої праці і т. ін. Суха та замліла після
недуги, вона аж світилася (Панас Мирний, IV, 1955, 234);
Явдоха зітхнула і заходилась мити посуд. Була це
суха, немічна жінка з жовтим обличчям і чорними,
колись красивими, а тепер змученими, як після хвороби,
очима (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 366);
// З позбавленими жиру
м'язами (про частини тіла). Галя собі обнімала Мотрю,
як матір, цілувала її зашкарублі, сухі щоки, руки...
(Панас Мирний, II, 1954, 249); Тонка шия [у Джері] стала
ще тонша; сухе лице стало ще сухіше (Нечуй-Левицький, II,
1956, 188); Намагаючись не дихати, Марія Степанівна
приклала руку -до сухих грудей і обережно визирнула
у вікно (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 5); Стиснув [Терентій]
сухий кулак (Михайло Стельмах, I, 1962, 313);
// Худий,
виснажений (про тварин). З-за хати вибігла суха собака,
кудлата, як вівця, і зашавкотіла на гостей (Нечуй-Левицький,
II, 1956, 318); З одного боку дишла був запряжений
у пов'язану шлею сухий буланий кінь, котрому здалека
можна було порахувати всі ребра (Наталія Кобринська, Вибр., 1954,
112).
11. перен. Позбавлений душевної теплоти; нездатний
виявляти теплі почуття або дуже стриманий у виявленні
їх. Йому ніколи не думалося, щоб цей сухий, завжди
суворий Максим Половинка міг так ніжно, мало не
мрійно говорити про машини (Вадим Собко, Звичайне життя,
1957, 78); Два тижні тому, при першому знайомстві,
Дубов видався їм сухою та черствою людиною, яка
здатна лише підписувати накази (Микола Ю. Тарновський, День..,
1963, 8); [Терешко:] І де ти виріс такий? ..Сухий
та нелюдяний (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 12);
// Який
свідчить про відсутність душевної теплоти або
стриманість. Глибоко запалі очі, змарніле лице й строгий,
сухий вираз на йому (Степан Васильченко, II, 1959, 100);
// Позбавлений
невимушеності, безпосередності; холодно ввічливий,
стриманий, діловий. Занадто сухий прийом не стільки
збентежив Погибу, як Бараболю (Михайло Стельмах, II, 1962,
84); Знову запитала [секретарка], але вже не тихим,
догідливим голосом,.. а сухим і офіціальним (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 60); Сухе прощання, його корзинка і вокзал.
О, як дивився він востаннє!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 221).
12. перен. Без емоційних подробиць; неяскравий,
невиразний. В порівнянні з Галицьким літописом стиль
літопису Волинського більш сухий, діловий, майже
цілком позбавлений образно-поетичних засобів (Історія української літератури, I, 1954, 53); Писали вони [космополіти] свої власні
роботи суконною, безбарвною, сухою мовою (Максим Рильський,
III, 1956, 72); Лист [від батька] був короткий, сухий
і неясний (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 231);
// Який
не викликає особливого інтересу; нецікавий, нудний.
Я читав і перечитував ті сухі урядові документи (Іван Франко,
IV, 1950, 475); Цей сухий перелік може нагнати на
вас нудоту (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 111);
Надходила пора віддавати дітей у гімназію, але Ользі
Петрівні ніяк цього не хотілось робити, вона вважала,
що сухі науки вб'ють у них всяку індивідуальність
(Микола Олійник, Леся, 1960, 32); На газетні сторінки потрапляють
подекуди сухі, сірі, нудні і поверхові замітки
(Радянська Україна, 5.V 1961, 1).
13. перен. Позбавлений м'якості, соковитості; різкий, тріскучий (про голос, звуки). Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав йому рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (Олесь Гончар, III, 1959, 108); Іван здригнувся і став. Сухий зловісний сміх різнув його по серці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 346); Безтінний день. Мовчання світове, Де дано коникам самим перекликаться Сухим сюрчанням (Максим Рильський, II, 1946, 175); Натиснув [Оксен] двері плечем, вони з сухим скрипом відкрилися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 27); Навіть на плацу під сухий і заглушливий тріск барабанів народжувалися в ньому іронічні рядки в ритм цим клятим барабанам (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 124); Вже ніхто не схоплювався на ноги, почувши у дворі дикі зойки та короткі сухі постріли (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 94); Звучання мови, як і музики, буває швидке, повільне, співуче й сухе, уривчасте (Літературна Україна, 25.VI 1968, 2).
14. перен., розм. При якому учасник спортивного
змагання, гри, програвши, не набрав жодного очка.
Сухий рахунок;
// у знач. ім. суха, хої, жін. Програна
партія, в якій той, хто програв, не набрав жодного
очка. Лагунська.. сердилась на Рязанцева, що невміло
підтримував її своїми ходами. — Ми б їм суху, розумієте,
суху, а ви мажете, підсобляєте їм, — вичитувала
йому (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 433).
Суха нічия — результат гри, в якій жодна із сторін
не відкрила рахунку. Сухою нічиєю закінчився поєдинок
в Ленінграді, де зустрічались футболісти «Зеніту»
і московські спартаківці (Вечірній Київ, 23.X 1967, 3).
▲ Суха голка: а) техніка глибинної гравюри на
металі, при якій вістрям твердої голки вишкрябують
штрихи на поверхні металевої пластини. З'явилася
величезна — понад п'ятдесят естампів — серія гравюр,
виконаних у техніці сухої голки, — «Тварини і люди»
[Ганса Грундіга] (Образотворче мистецтво, 1, 1974, 5); В XV
столітті поряд з ксилографією.. існувала гравюра на
металі (різцева гравюра). З часом з'явився її різновид —
«суха голка» (XVI століття) (Наука і життя, 5, 1975, 33);
б) картина, малюнок, виконані цим способом. Близько
п'ятдесяти робіт [українських художників] —
дереворити, ..гуаш, суха голка.. — викликали у глядача
велику шанобу до плідної праці митців (Вітчизна, 3, 1971,
221); Суха ковбаса — копчена ковбаса. Узяв [чужоземець]
із тарілки тоненький шматочок сухої ковбаси
(Петро Панч, Синів.., 1959, 4); Сухе вино — вино, яке
одержують при повному зброджуванні фруктових соків
без додавання спирту й цукру. Столове вино, в якому
весь цукор перетворився на спирт, називають сухим
(Наука і життя, 2, 1969, 48); З яблук, груш, аґрусу, порічок
виготовляються добрі сухі вина, які не містять цукру
(Садівництво і ягідництво, 1957, 290); Сухий закон див. закон; Сухий
лід див. лід; Сухий спирт див. спирт; Сухі дріжджі див.
дріжджі; Сухі [мисливські] сосиски — копчені сосиски.
Друзі.. розставляли на столі українські ковбаси, сухі
мисливські сосиски (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 43).