в означеннях
Тлумачення, значення слова «сухий»:

СУХИ́Й, а, е.

1. Який не просякся водою, не покрився вологою; не мокрий, не сирий. Знімали [рибалки] сухий невід, навішували мокрий, щоб просушувався (Панас Мирний, I, 1954, 349); Виразно стукають каблуки по сухих тротуарах (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 363); Ант знайшов у півтемряві сухих дров, підкинув до вогнища (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 7); Треба ж і до малої дитини кинутись, підложити суху пелюшку, хоч трохи погодувати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 227);
//  З невеликою кількістю ґрунтової вологи. Росте [нечуйвітер] на сухих луках і сухих вигонах, рясно на піщаному ґрунті (Лікарські рослини.., 1958, 144); Теплові електростанції прийнято споруджувати недалеко від річки чи озера. Криворізька будується на сухому місці (Радянська Україна, 29.I 1963, 2);
//  у знач. ім. сухе, хого, сер. Сухе місце. Керманичі направляють дарабу на берег, і вона тикається носом у каміння. Миколай зіскакує зі шварою на сухе (Гнат Хоткевич, II, 1966, 393); За якусь мить зальопана півторатонка вже стоїть на сухому (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 31);
//  у знач. ім. сухе, хого, сер. Сухий одяг. Прийшовши.. весь мокрий, я, замість того щоб зараз переодягтись в сухе, почав сушитись у кухні, біля печі (Збірник про Кропивницького, 1955, 26); Тимко мовчки зняв із себе сорочку, викрутив її.., побіг задвір'ями додому. Мати, побачивши сина, переполошилася, затопила піч. Тимко переодягся в сухе (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 123).
 До сухого — досуха. Мишка витер до сухого очі полою, насунув свою будьонівку на голову, важко зітхнув, — мовчки пішов до дверей (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 236); Сухе ридання; Сухий плач — ридання, плач без сліз. Кричала [Катерина].., що цього не було, що цього не могло бути,.. розривалася в сухих риданнях... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 253); Сухі очі — очі без сліз. Жаль гострим ножем краяв йому серце, на сухі очі набігли сльози (Панас Мирний, I, 1954, 324); Сидить [Орися] задумана, обіпнута чорною шаллю, лице бліде. На шелест його кроків рвучко обертає голову, очі сухі, пекучі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 124); Настя переборола хвилинну слабість. Очі в неї сухі й блискучі (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 42).
Виходити (вийти) сухим з води див. виходити; На сухому [здається] мокро кому — хтось перебільшує небезпеку. — Тільки дивіться, хлопці, бо нам, беззубим, і на сухому здається мокро, а вам усе море по коліно (Петро Панч, II, 1956, 77); Не залишилося (не зосталося і т. ін.) ні (й) рубця (руба) сухого див. рубець, руб1; Нитки (ниточки) сухої нема (не знайдеш) див. нитка, ниточка; Сидить (опинився) на сухому хто — комусь не везе, не щастить; хтось потрапив у скрутне становище. Про рибу — то й казати нічого. Коли немає влову в Кухтія, так і знайте, що й найвезучіший рибалка сидить на сухому (Літературна Україна, 2.IV 1968, 4); З матеріального боку для Шевченка настали важкі часи. Гонорари.. платних замовців розтанули.. І ось тепер він опинився, як кажуть, на сухому (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 471); Суха справа — злочин без убивства. Допиталися організаторів цього маскарадного загону. Це були офіцери з білим духом і найняті ватажки нальотчиків, спеціалісти мокрої й сухої справи, матроський цей загін мав зрадити при слушній нагоді (Юрій Яновський, II, 1958, 196); Тримати (держати) порох сухим див. порох 2.

2. Позбавлений вологості, сирості; який має незначну вологість, сирість. Сонце стояло якраз над головою; не гріло — палило; польовий вітер такий сухий, гарячий (Панас Мирний, IV, 1955, 20); Сонце вже заходило, і надворі стояла важка і суха духота, яка буває в степових місцях (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 89);
//  Який характеризується відсутністю вологості або незначною вологістю повітря (про приміщення). Із звичайної невипаленої глини можна збудувати будинок сухий, теплий і довговічний, нічим не гірший від цегляного (Колгоспник України, 4, 1958, 13); Хороше було знати, що сьогодні не доведеться нікуди йти, що можна буде в сухому приміщенні проспівати з друзями допізна, а потім всмак поспати на пухкій соломі до ранку (Олесь Гончар, III, 1959, 132);
//  З невеликою кількістю опадів, вологи або без них; бездощовий. Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хлібу урожай! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 249); Повітря надходить з Середньої Азії: воно дуже сухе, і вологи в нього не вистачає навіть для утворення маленьких хмаринок (Наука і життя, 10, 1974, 56); Дощ не безпросвітний. Вчора, наприклад, зовсім гарний і сухий був день (Леся Українка, V, 1956, 392); З погодою щось діялося. Весна стояла суха і вітряна. По городах усе сохло, хліба в полі не росли, по шляхах носились цілі хмари куряви (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 20); Літо стояло сухе, червневими ночами Ташань кипіла від зорепадів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 299).
 Суха гроза (хмара і т. ін.) — гроза, хмара без дощу. То один, то інший з церковнослужителів неспокійно поглядає на спохмурніле, що швидко заволікається тучами, небо.. — Хоч би добрий дощ ушпарив — 3 цього дощу не буває, — чує раптом Дьяконов неподалік десь позад себе спокійне, розважливе. — Суха гроза... (Олесь Гончар, II, 1959, 358); Сухий сніг — сипкий сніг. Ранок видався хоч і ясний, а вітряний. Мете вітер сухий сніг по землі (Андрій Головко, II, 1957, 335); Зверху сипав і сипав дрібний сухий сніг, наче борошно з подертого сита (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 220); Сухий туман — помутніння повітря від диму, гару, найдрібнішого пилу та інших твердих часток; імла. Сухий жовтий туман висів у повітрі, заступаючи сонце (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 72); В чистім повітрі тут ніколи не було того пилу, найдрібнішого сухого туману (Олесь Гончар, III, 1959, 91).

3. Який втратив необхідну вологу; висохлий, пересохлий. Надворі потемніло як уночі, дощ здоровенними краплями то там, то там пада, суха земля зразу убирає у себе.. бризки і через хвилину тілько круглі сліди їх видні на землі (Панас Мирний, I, 1954, 306); Сухі поля на підступах до станції вихрилися вибухами, бушували сірими завіями піднятої вітром пилюки (Олесь Гончар, III, 1959, 376); — Язик сухий... Води! Дружина подає йому кухоль з водою (Олександр Довженко, I, 1958, 110); Гнат блимав переляканими очима, облизував сухі губи (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 334);
//  Без води, не наповнений водою (про криницю, ставище, річище і т. ін.). Дарма з сухої криниці воду брати! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 244); По деяких ямках тії стежки блищала водиця, другі були сухі, порепалися (Панас Мирний, IV, 1955, 12); Мені з'явився рідний дім 3 димком легким і безтурботним Над нашим річищем сухим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 420);
//  Не свіжий або не соковитий. — Суха! — перегодя трохи крикнув Матня, насилу проковтнувши цілу жменю капусти (Панас Мирний, I, 1949, 336);
//  Засохлий (про рослини). Микола назгрібав торішнього сухого очерету, сухої осоки і розпалив багаття (Нечуй-Левицький, II, 1956, 215); Все сухе. І стовбури дерев, і віками сипана на землю фоя (Гнат Хоткевич, II, 1966, 105); — Я змалечку живу в лісі.. Я знала, яке дерево сухе, а яке всихає і коли його можна буде зрубати (Юрій Мушкетик, День.., 1967, 24).
 Сухий хліб: а) твердий, черствий хліб. Вернулись [Чіпка і Грицько] з водопою. Пообідали сухий хліб з сіллю (Панас Мирний, I, 1949, 154); Хліб! Який це хліб? Тамара вкусила і виплюнула. Сухий, колючий він, в'їдається в ясна (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 181); б) нічим не помащений хліб; в) хліб без нічого іншого; Сухі плоди — плоди, які не мають соку (напр., горіхи).
Їсти сухий хліб; Жити на сухому хлібі — голодувати, жити у нестатках, злиднях. — Побачимо, що ти заробиш на тій фермі. — А тобі все мало! — обзивався Павло.. — Не мало, а люди зі своєї роботи щось мають, а ти весь вік сухий хліб їси (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 131); Плести сухого дуба див. плести.

4. Пригот. висушуванням (про харчові продукти). Тут ворохи солодких пряників — медовиків, в'язки бубликів, гора й груда оріхів, сухих грушок купи (Марко Вовчок, I, 1955, 304); Послав Вам.. дві поштові посилки з капрійськими мандаринами, сухим виноградом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 415); Тараня, ще по весні з Дону навезеная, і суха, і солона (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 13); Зберігати сухі фрукти слід у щільно закритих ящиках або в мішках з паперу чи щільної тканини (Хлібороб України, 12, 1968, 33).

5. Не рідкий (про харчові продукти). Суха гірчиця;
//  Пригот. у вигляді порошку або концентрату. Сухий кисіль; Сухий жовток.
 Сухе варення — варення, перев. із вишень, зварене з невеликою кількістю цукру без додавання води. Друзі.. розставляли на столі українські ковбаси, сухі мисливські сосиски, пляшки запіканки та старого меду й сухе київське варення (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 43); Сухе молоко — продукт у вигляді білого з кремовим відтінком порошку, який виготовляють висушуванням свіжого молока. У Сумській області став до ладу Буринський завод сухого знежиреного молока (Робітнича газета, 26.II 1975, 2); Сухий пайок див. пайок.

6. спец. Який здійснюється або виробляється без вологи, рідини. Створено і перевірено на виробництві метод сухого змішування і подрібнення фторопласту-4 й графіту при виготовленні композиції для самозмащувальних матеріалів (Вісник АН УРСР, 1, 1971, 4);
//  Який характеризується відсутністю вологи, рідини у складі, структурі, будові чого-небудь.
Суха вага мотора (автомобіля і т. ін.) — вага мотора (автомобіля і т. ін.) без води у циліндрах; Суха перегонка див. перегонка; Суха штукатурка див. штукатурка.

7. Який недостатньо живиться виділенням сальних залоз (про волосся, шкіру). Дуже сухе волосся добре мити спіненими у воді яєчними жовтками (Наука і життя, 3, 1967, 29); Жовна нервово ходять під сухою темною шкірою обличчя. Одне якесь місце зовсім розлютило його (Олесь Гончар, II, 1959, 209).

8. мед. З атрофованими м'язами (про кінцівки). Суха нога; Суха рука.

9. мед. Який відбувається при відсутності вологи, без рідких виділень (про фізіологічні хворобливі процеси, явища). Лікування сухих плевритів зводиться до вживання відповідних медикаментів, що діють на інфекцію (Наука і життя, 1, 1957, 31).
 Сухий кашель — кашель без мокротиння. Для видалення густого харкотиння з бронхів і для пом'якшення сухого кашлю п'ють чай з напару квіток гречки (Лікарські рослини.., 1958, 179).
Сухі роди — роди, які відбуваються після того, як передчасно відійдуть навколоплідні води.

10. Худий, сухорлявий. Маленький сухий панок трохи гугнявим голосом викликає хлопців (Леся Українка, III, 1952, 557); Молода — суха і дуже негарна — весь час мовчки сидить в кутку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 425); Серед дозорних застави — його, Килигеїв, батько. Сухий, легкий, мов джигіт, незважаючи на свої сімдесят років (Олесь Гончар, II, 1959, 11);
//  Дуже виснажений внаслідок хвороби, тяжкої праці і т. ін. Суха та замліла після недуги, вона аж світилася (Панас Мирний, IV, 1955, 234); Явдоха зітхнула і заходилась мити посуд. Була це суха, немічна жінка з жовтим обличчям і чорними, колись красивими, а тепер змученими, як після хвороби, очима (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 366);
//  З позбавленими жиру м'язами (про частини тіла). Галя собі обнімала Мотрю, як матір, цілувала її зашкарублі, сухі щоки, руки... (Панас Мирний, II, 1954, 249); Тонка шия [у Джері] стала ще тонша; сухе лице стало ще сухіше (Нечуй-Левицький, II, 1956, 188); Намагаючись не дихати, Марія Степанівна приклала руку -до сухих грудей і обережно визирнула у вікно (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 5); Стиснув [Терентій] сухий кулак (Михайло Стельмах, I, 1962, 313);
//  Худий, виснажений (про тварин). З-за хати вибігла суха собака, кудлата, як вівця, і зашавкотіла на гостей (Нечуй-Левицький, II, 1956, 318); З одного боку дишла був запряжений у пов'язану шлею сухий буланий кінь, котрому здалека можна було порахувати всі ребра (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 112).

11. перен. Позбавлений душевної теплоти; нездатний виявляти теплі почуття або дуже стриманий у виявленні їх. Йому ніколи не думалося, щоб цей сухий, завжди суворий Максим Половинка міг так ніжно, мало не мрійно говорити про машини (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 78); Два тижні тому, при першому знайомстві, Дубов видався їм сухою та черствою людиною, яка здатна лише підписувати накази (Микола Ю. Тарновський, День.., 1963, 8); [Терешко:] І де ти виріс такий? ..Сухий та нелюдяний (Микола Зарудний, Антеї, 1962, 12);
//  Який свідчить про відсутність душевної теплоти або стриманість. Глибоко запалі очі, змарніле лице й строгий, сухий вираз на йому (Степан Васильченко, II, 1959, 100);
//  Позбавлений невимушеності, безпосередності; холодно ввічливий, стриманий, діловий. Занадто сухий прийом не стільки збентежив Погибу, як Бараболю (Михайло Стельмах, II, 1962, 84); Знову запитала [секретарка], але вже не тихим, догідливим голосом,.. а сухим і офіціальним (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 60); Сухе прощання, його корзинка і вокзал. О, як дивився він востаннє!.. (Володимир Сосюра, I, 1957, 221).

12. перен. Без емоційних подробиць; неяскравий, невиразний. В порівнянні з Галицьким літописом стиль літопису Волинського більш сухий, діловий, майже цілком позбавлений образно-поетичних засобів (Історія української літератури, I, 1954, 53); Писали вони [космополіти] свої власні роботи суконною, безбарвною, сухою мовою (Максим Рильський, III, 1956, 72); Лист [від батька] був короткий, сухий і неясний (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 231);
//  Який не викликає особливого інтересу; нецікавий, нудний. Я читав і перечитував ті сухі урядові документи (Іван Франко, IV, 1950, 475); Цей сухий перелік може нагнати на вас нудоту (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 111); Надходила пора віддавати дітей у гімназію, але Ользі Петрівні ніяк цього не хотілось робити, вона вважала, що сухі науки вб'ють у них всяку індивідуальність (Микола Олійник, Леся, 1960, 32); На газетні сторінки потрапляють подекуди сухі, сірі, нудні і поверхові замітки (Радянська Україна, 5.V 1961, 1).

13. перен. Позбавлений м'якості, соковитості; різкий, тріскучий (про голос, звуки). Бранець сухим скрипучим голосом натужно проспівав йому рідною мовою якийсь фривольний куплет, щось на зразок коломийки (Олесь Гончар, III, 1959, 108); Іван здригнувся і став. Сухий зловісний сміх різнув його по серці (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 346); Безтінний день. Мовчання світове, Де дано коникам самим перекликаться Сухим сюрчанням (Максим Рильський, II, 1946, 175); Натиснув [Оксен] двері плечем, вони з сухим скрипом відкрилися (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 27); Навіть на плацу під сухий і заглушливий тріск барабанів народжувалися в ньому іронічні рядки в ритм цим клятим барабанам (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 124); Вже ніхто не схоплювався на ноги, почувши у дворі дикі зойки та короткі сухі постріли (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 94); Звучання мови, як і музики, буває швидке, повільне, співуче й сухе, уривчасте (Літературна Україна, 25.VI 1968, 2).

14. перен., розм. При якому учасник спортивного змагання, гри, програвши, не набрав жодного очка. Сухий рахунок;
//  у знач. ім. суха, хої, жін. Програна партія, в якій той, хто програв, не набрав жодного очка. Лагунська.. сердилась на Рязанцева, що невміло підтримував її своїми ходами. — Ми б їм суху, розумієте, суху, а ви мажете, підсобляєте їм, — вичитувала йому (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 433).
 Суха нічия — результат гри, в якій жодна із сторін не відкрила рахунку. Сухою нічиєю закінчився поєдинок в Ленінграді, де зустрічались футболісти «Зеніту» і московські спартаківці (Вечірній Київ, 23.X 1967, 3).
Суха голка: а) техніка глибинної гравюри на металі, при якій вістрям твердої голки вишкрябують штрихи на поверхні металевої пластини. З'явилася величезна — понад п'ятдесят естампів — серія гравюр, виконаних у техніці сухої голки, — «Тварини і люди» [Ганса Грундіга] (Образотворче мистецтво, 1, 1974, 5); В XV столітті поряд з ксилографією.. існувала гравюра на металі (різцева гравюра). З часом з'явився її різновид — «суха голка» (XVI століття) (Наука і життя, 5, 1975, 33); б) картина, малюнок, виконані цим способом. Близько п'ятдесяти робіт [українських художників] — дереворити, ..гуаш, суха голка.. — викликали у глядача велику шанобу до плідної праці митців (Вітчизна, 3, 1971, 221); Суха ковбаса — копчена ковбаса. Узяв [чужоземець] із тарілки тоненький шматочок сухої ковбаси (Петро Панч, Синів.., 1959, 4); Сухе вино — вино, яке одержують при повному зброджуванні фруктових соків без додавання спирту й цукру. Столове вино, в якому весь цукор перетворився на спирт, називають сухим (Наука і життя, 2, 1969, 48); З яблук, груш, аґрусу, порічок виготовляються добрі сухі вина, які не містять цукру (Садівництво і ягідництво, 1957, 290); Сухий закон див. закон; Сухий лід див. лід; Сухий спирт див. спирт; Сухі дріжджі див. дріжджі; Сухі [мисливські] сосиски — копчені сосиски. Друзі.. розставляли на столі українські ковбаси, сухі мисливські сосиски (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 864.

Коментарі (0)