СУМ'ЯТНИ́Й, а, е, розм. Те саме, що сум'ятливий. І другого дня та й далі цілим рядом таких же сум'ятних днів не вступало життя в.. уже визначені рамки (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 350); Світлана, зупинившись осторонь під акаціями, сум'ятна від пережитих потрясінь, зарилась палаючим обличчям між свіжі повні кетяги цвіту (Олесь Гончар, II, 1959, 100).