СУМІ́СНИЙ, а, е.
1. Який здійснюється спільно,
гуртом, разом з ким-небудь; спільний. Явдоха нюхом
відгадала, що Павло буде чоловік покірний..: вінчаючись,
перша ступнула на килим біля аналоя і на перших же
днях їхнього сумісного життя ніжно сказала «ши» (Григорій Тютюнник,
Вир, 1964, 366);
// Який відбувається, проводиться
спільно або водночас. Для одержання високого врожаю
силосної маси.. у багатьох господарствах застосували
сумісні посіви кукурудзи з соєю та з іншими зернобобовими
(Хлібороб України, 7, 1972, 5); Сумісне внесення
добрив.
2. Який можна поєднати, сполучити з чим-небудь. Реформізм взагалі полягає в тому, що люди обмежуються агітацією за зміни, які не вимагають усунення головних основ старого, пануючого класу, — зміни, сумісні із збереженням цих основ (Ленін, 23, 1972, 84); Мистецтво і злочин не сумісні! Мистецтво — це чесність, чистота і душевна краса! (Юрій Смолич, Театр.., 1946, 63); Надійними, довговічними, рухливими, хімічно та біологічно сумісними мають бути.. штучні клапани (Наука і життя, 10, 1965, 24).