в означеннях
Тлумачення, значення слова «сумовито»:

СУМОВИТО, присл.

1. Присл. до сумовитий 1, 3. — Скрізь панує неправда в світі, — сказав сумовито Роман (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 411); Чорні брови сумовито зійшлися над темними очима (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 14); У замуленому озерці сумовито кумкали жаби (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 136); Сумовито заскрипіла підвода (Михайло Стельмах, II, 1962, 207); Брудна, вогка світлиця була слабо освічена одною лампою, що сумовито гойдалася на стелі (Іван Франко, I, 1955, 229).

2. у знач. присудк. сл. Про почуття суму, журби або туги за ким-, чим-небудь; сумно. Буває так тривожно, сумовито В людському серці (Олекса Ющенко, Люди.., 1959, 222);
//  Про обстановку, яка викликає, навіває сум. Сумовито якось і тихо було в тій давніше.. веселій оселі (Іван Франко, VIII, 1952, 236).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 841.

Коментарі (0)