в означеннях
Тлумачення, значення слова «суничник»:

СУНИ́ЧНИК, а, чол.

1. Кущі суниці. Ой стежечка да маленькая, муравочка зелененькая; ой заросла да суничником (Словник Грінченка); Напровесні голубіють [діброви] від пролісків, весною біліють в суничниках, влітку червоніють од ягоди, а восени палають золотом і пурпуром (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 58).

2. Ділянка землі, на якій ростуть суниці.

3. (Arbutus, L.). Вічнозелене дерево або кущ із шкірястими листками й білими, зрідка рожевими квітками. Ягоди великоплідного суничника їстівні; з них можна виготовляти варення, вина тощо (Наука і життя, 6, 1968, 66).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 842.

Коментарі (0)