в означеннях
Тлумачення, значення слова «суперечність»:

СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ, ності, жін.

1. Становище, при якому що-небудь одне виключає інше, несумісне з ним або протилежне йому; невідповідність чого-небудь чомусь; протиріччя. Суперечність між творчою природою процесу праці і умовами, в які вона поставлена, особливо загострена при капіталізмі (Комуніст України, 6, 1960, 54); Суперечність між велетенськими завданнями комуни в майбутньому і реальними можливостями, що вона їх мала на зорі свого життя, ця суперечність була надто глибока (Іван Микитенко, II, 1957, 471).

2. перев. мн. Протилежність інтересів (звичайно суспільних, класових). Початок XIX ст. в суспільному житті Росії відзначився загостренням класових суперечностей, зумовлених тяжким кріпосницьким гнітом (Народна творчість та етнографія, 6, 1969, 7); При соціалізмі і комунізмі, де нема експлуатації людини людиною, відсутні антагоністичні суперечності і класова боротьба (Наука і життя, 8, 1959, 2).

3. рідко. Властивість за значенням суперечний 1. Критик [І. Франко] правильно підкреслював суперечність письменника [Л. Толстого] і реакційність його світогляду, яка особливо виявилась після пережитої ним духовної кризи (Радянське літературознавство, 3, 1957, 48).

4. заст. Заперечення (у 2 знач.). [Золотницький:] Надто вимовна і до суперечності скваплива зробилася [Наталя]! (Борис Грінченко, II, 1963, 548); Єремія не зносив суперечності, і в душі його вже закипіло (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 122).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 846.

Коментарі (0)