в означеннях
Тлумачення, значення слова «суплікатор»:

СУПЛІКА́ТОР, а, чол., заст. Той, хто подає супліку. Дячки з гусячими перами за вухом і каламарями.. нишпорять поміж прийшлими людьми. Чолобитників та суплікаторів розшукують (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 273).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 848.

Коментарі (0)