в означеннях
Тлумачення, значення слова «супровід»:

СУ́ПРОВІД, воду, чол.

1. Дія за значенням супроводжувати, супроводити 1, 3—5. Коли Володко з салоновим уклоном приступив до неї, щоб подати їй руку, вона з погордою відвернулася від нього і холодно сказала: — Мій пане, я вас не люблю і за ваш супровід дякую (Іван Франко, II, 1950, 77); — Коли не можете лишитись у нас, то ми вас проведемо, — сказала Краньцовська. Почувала в своїм серці вдяку.. та й хотіла йому показати її своїм супроводом (Лесь Мартович, Тв., 1954, 326). У (в) супроводі кого, чого — разом із ким-, чим-небудь; у чиємусь товаристві; в оточенні когось, чогось; під охороною, конвоєм кого-, чого-небудь. Командуючого поклали на сани, обмостили ногу і в супроводі ад'ютанта, охорони і лікаря повезли на командний пункт армії (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 502); Пливли на захід в супроводі жвавих яструбків важкі бомбардувальники (Олесь Гончар, III, 1959, 371); Стежкою, що вела від Дніпра повз Аскольдову могилу, в супроводі жандармів Тарас повертався до Києва (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 439).

2. Те, що супроводить яку-небудь дію, явище. Від звичайної поштивої, з прихованою іронією нудоти, до якої Нікольський звик, як до неминучого супроводу його лекцій, на екзамені не лишилося й сліду (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 360); Записано кращі мордовські пісні з дикторським супроводом (Літературна Україна, 6.X 1967, 2).

3. Гра на музичному інструменті, спів, які супроводжують чию-небудь гру або спів. Українські кобзарі й лірники і досі зберегли інструментальний супровід при співі (Колесса, Музикознавчі праці, 1970, 44); Вони часто вечорами співали дуети, дівчина одночасно і співала й вела супровід на роялі (Іван Ле, Право.., 1957, 41);  * Образно. Технік Силантьєв спав.. Кіт Жук-Мурка міцніше згорнувся в куточку на нарах і мурмотів під супровід силантьєвського хропіння (Микола Трублаїні, I, 1955, 82).

4. Група людей, яка супроводжує кого-небудь; почет при комусь. Се був коршмар [корчмар] і з ним чималий супровід: Кінь віз дочку, за нею йшла услід Бабуся,.. Окружних їхало на конях пар із п'ять (Іван Франко, XIII, 1954, 296); Супровід князя.

5. Група військовослужбовців, бойових машин і т. ін., яка охороняє або конвоює кого-, що-небудь. В Терехтемирів Сагайдачний прибув уночі.. За монастирською брамою весь військовий супровід старшого спинився (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 271); Команда супроводу ледве не поплатилась тяжко за вояцьку свою безтурботність, якої, правда, немало хто допускався в ті хмільні дні перемоги... (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 115).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 849.

Коментарі (0)