в означеннях
Тлумачення, значення слова «супроводжуючий»:

СУПРОВОДЖУЮЧИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. теп. ч. до супроводжувати. Яструбок ринувся на супроводжуючий бомбардувальників «месершміт» (Юрій Яновський, I, 1954, 47);
//  у знач. прикм. Якісне приймання [матеріалів] полягав в перевірці відповідності асортименту, розмірів.. матеріалів супроводжуючим документам (Матеріально-технічне постачання.., 1959, 68); Розрізняють дієприслівники «теперішнього часу», що передають другорядну, супроводжуючу дію, одночасну з головною, і дієприслівники «минулого часу» (Курс сучасної української літературної мови, I, 1951, 331).

2. у знач. ім. супроводжуючі, чих, мн. (одн. супроводжуючий, чого, чол.; супроводжуюча, чої, жін.). Особи, які супроводжують кого-, що-небудь; супровідники. Олександр у супроводі генералів і придворних оглядав табір. Тепер він похмуро слухав зауваження супроводжуючих (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 851.

Коментарі (0)