СУРДИ́НА, и, жін. Пристрій для приглушення звуку в смичкових і духових музичних інструментах. Сурдина — невеличкий пристрій у вигляді гребінчика, який надівають на кобилку скрипки, сковуючи її вібрацію і пом'якшуючи звук (Гуменюк, Українські народні музичні інструменти, 1967, 142); * Образно. Тепер у мене ще всі почуття і думки під сурдиною грають, ледве прокидаються (Леся Українка, V, 1956, 191).