в означеннях
Тлумачення, значення слова «суттєвий»:

СУТТЄ́ВИЙ, а, е. Який становить саму суть, зміст чого-небудь; важливий, значний. Типове, як філософське поняття, якраз і є те важливе, що характеризує, визначає суттєву ознаку, суттєву якість предмета, явища, речі і т. д. (Вітчизна, 8, 1958, 135); У творах Головка вперше в українській прозі були правдиво накреслені суттєві риси позитивного героя радянського часу (Історія української літератури, II, 1956, 92); Історичний аналіз літературних явищ приводив Франка до розкриття їхніх суттєвих сторін і особливостей (Радянське літературознавство, 5, 1966, 70);
//  у знач. ім. суттєве, вого, сер. Те, що становить саму суть, зміст чого-небудь. Історичний матеріалізм вивчав найбільш суттєве в структурі соціального організму (Комуніст України, 7, 1970, 21); Тут [за кордоном] Хома, відчувши раптом у собі самому гордість будівника, господаря і оборонця нового ладу, вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного (Олесь Гончар, I, 1954, 201);
//  Який має велике, особливе значення. Несміливі свідчення кількох його колег, що прагнули врятувати поручика від загибелі, не внесли нічого суттєвого (Ярослав Галан, Гори.., 1956, 183).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 861.

Коментарі (0)