СУВІ́Й, вою, чол.
1. Що-небудь згорнуте, скручене
в трубку. На стінах висіли довгі полиці, закладені
манускриптами та сувоями пергамену (Нечуй-Левицький, VII, 1966,
12); Господар дістав із закапелка за пічкою сувій газет
(Дмитро Бедзик, Украдені гори, 1969, 116); * У порівняннях.
Зверху на скриньці, як сувій вати, лежав сніг —
насипало вночі (Олесь Донченко, IV, 1957, 93);
// Старовинний
рукопис, згорнутий у трубку. Мартіян бере один із сувоїв,
що на столі, і читає уважно (Леся Українка, III, 1952, 271);
// перен. Клуб (диму, пари і т. ін.). рувої хмар Заслали
небо (Максим Рильський, I, 1960, 329); Пара вихриться стовпами,
Пилу горнеться сувій, Де проходить над степами
Непоборний Суховій (Платон Воронько, Коли виростають крила,
1960, 99); З димарів пухнастими сувоями клубився білий
дим (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 138);
// рідко. Сніговий
замет. Сніжок в оченята — І сльози між вій. А він —
рученята У білий сувій 3-апхав і сміється: «Татусю,
вода» (Платон Воронько, Мирний неспокій, 1960, 38); * У порівняннях.
Млин — цілий у снігу, все одно, що сувій, тільки скельця
у вікнах блищать (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 141);
// рідко. Кільце, петля. Вона [змія] з укриття вилізе
й страшними Сувоями опутає тебе (Іван Франко, X, 1954, 402).
2. чого і без додатка. Шматок полотна або іншої тканини певної довжини, який зберігають згорнутим у трубку. [1-а молодиця:] Багато наткала за зиму? [Домаха:] Де там багато, тільки два сувої (Марко Кропивницький, II, 1958, 161); На прилавку, який густим роєм оточили жінки, лежало кілька сувоїв квітчастої шовкової матерії (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 76); Стоячи біля скрині, дружина розпустила через плече сувій домашнього, сирового полотна (Олесь Гончар, II, 1959, 411); Білила ти сувій в Дніпрі, Де гнувсь на хвилях молодик, І вишивала на зорі Любов'ю милому рушник (Михайло Стельмах, V, 1963, 257); * У порівняннях. Давнє її безталанне життя розгорнулось перед нею, як сувій полотна (Нечуй-Левицький, III, 1956, 325).
3. чого, перен. Ланцюг послідовних подій, вражень, думок і т. ін. Гарячих спогадів сувій Вже серце обгорта (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 23); Земля розмовляла із ним, широко, на два кінці розмотувала сувій його життя — те, що було, і те, що буде... (Михайло Стельмах, I, 1962, 630).
4. рідко. Те саме, що пакунок 1. Повз неї пройшов у сільраду Юхим Барило, несучи два сувої з одежею, обв'язані мотузками і обкапані сургучними печатками (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 219).