в означеннях
Тлумачення, значення слова «сваритися»:

СВАРИТИСЯ, сварюся, сваришся, недок.

1. Вступати в сварку з ким-небудь; сперечатися один з одним. Вони почали сваритись. В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки, нехіть до своєї хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 26); Зразу сварилися, Далі побилися Кум з Пазюком (Іван Франко, XI, 1952, 117); Відколи ми тут, ніхто ні з ким не свариться (Леся Українка, V, 1956, 148); З Масею Петрусь тричі на день сваривсь, та тричі на день і миривсь (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 335); Він і за життя ніколи не сварився з батьком Антом, розмовляв шанобливо й ласкаво (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 21); Жив учитель тихо, ні з ким не сварився (Віталій Петльований, Хотинці, 1949, 167);  * Образно. Потік шумів, сварився з валунами, побілівши від злості (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 15); Горобці весело сварилися (Леонід Первомайський, Невигадане життя, 1958, 140);  * У порівняннях. Навколо гуло, гуркотіло, гриміло, ніби сварилися між собою хмари, гори і свавільні вітри (Оксана Іваненко, Великі очі, 1956, 67).

2. на кого і без додатка. Висловлювати своє невдоволення, осуд (іноді образливо); лаяти. Як вже сварилась пані на Горпину! І на очі її не пускала тижнів ізо два (Марко Вовчок, I, 1955, 262); Василь зненавидів науку. — Я тебе у свинарі запру і — сварилася мати (Панас Мирний, IV, 1955, 115); Знову стара на мене свариться: — Ти таки своє, ти таки знову про політику? (Семен Журахович, Опов., 1956, 183);  * У порівняннях. Олександра говорила з завзяттям, наче сварилася (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 37).

3. на кого, рідше кому. Робити погрозливий жест чим-небудь. Хворий, він усе перевертався, лаявся, сварився комусь (Панас Мирний, IV, 1955, 30); Стадницький люто свариться на нього арапником, а парубчак у відповідь махнув кулаком (Михайло Стельмах, I, 1962, 353);  * У порівняннях. Все ближче вітряк. Сторчма стирчить у небо недоламаним крилом, мовби свариться звідти на Наталку мовби подає якийсь таємний знак (Олесь Гончар, II, 1959, 220);
//  рідко. З погрозою говорити що-небудь, нахвалятися зробити щось; погрожувати. Всі з його сміються, діти дражнять, а він їм свариться кістки переломити (Панас Мирний, IV, 1955, 189).
Пальцем (пальчиком) сваритися див. палець, пальчик; Сваритися кулаком (кулаками) див. кулак.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 65.

Коментарі (0)