в означеннях
Тлумачення, значення слова «сват»:

СВАТ 1, а, чол.

1. Людина, яка за дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, сватає обрану особу; староста у весільному обряді. Латин, дочка, стара Амата Щодень від Турна ждали свата (Іван Котляревський, I, 1952, 166); — Приїхав я до тебе, Гризельдо, за свата. Сватає тебе князь Єремія (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 62); Уже шістнадцятий годок минає Олесі, вже й свати почали в хату навертатись (Марко Вовчок, I, 1955, 21); Розповіла [Катерина], що були свати сьогодні. Дмитро аж похолов. — Хто?.. Від кого? (Гнат Хоткевич, II, 1966, 84);
//  Людина, що часто й охоче виконує такі доручення. Йому й байдужеу хто на возі... Коли зближається — аж то Кіндрат. Всесвітній кум і сват (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 49).
 Засилати (заслати, посилати, послати, слати і т. ін.) сватів — те саме, що Засилати (заслати) старостів (див. засилати). Гарні в колгоспі дівчата, Будем весілля гуляти, Хлопці, ви часу не гайте, Також сватів засилайте (Любов Забашта, Квіт.., 1960, 97); Звичаю посилати сватів тепер майже не дотримуються — молоді люди, які вирішили одружитися, обходяться без їхніх послуг (Народна творчість та етнографія, 6, 1968, 47); Отож послав Михайло сватів; дівчата вже в дружки прибираються та міркують, яке-то весілля в Наталі буде (Марко Вовчок, I, 1955, 96); Присилати (прислати) сватів див. присилати.

2. Батько або родич одного з подружжя щодо батьків або родичів другого. Остап Колодій,.. — він родич Денисові, чи то так — сват, бо за його брата Зінька віддав свою дочку Гаїнку (Борис Грінченко, II, 1963, 314); «Що ти за батько, коли скрині дочці не придбав?» — в думці корила [Параска] свата — Сергія Сніжка (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 221);  * Образно. Я бідний, безталанний: Степ широкий — то ж мій сват, Шабля, люлька — вся родина, Сивий коник — то ж мій брат (Українські народні ліричні пісні, 1958, 490);
//  свати, ів, мн. Батьки одного з подружжя. Він натякнув невістці, що добре було б, якби свати приїхали на гостювання (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 225).
Кум королю і сват міністру — людина, що поводиться підкреслено незалежно, бундючно; Ні (ані) сват, ні (ані) брат кому — зовсім чужа людина. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Василь Стефаник, I, 1949, 115).

3. перен., розм. Людина, що посилено пропонує когось на якусь посаду, умовляє взятися за якусь справу. Везуть Мацепуру в районній машині. «Районні свати», проявивши турботу, Везуть, щоб засватать на іншу роботу! (Степан Олійник, Вибр., 1959, 256).
Бути сватами (часто у формі майбутнього часу Будемо сватами) — домовлятися з ким-небудь щодо влаштування когось на якусь роботу, щодо ціни під час торгування тощо. Наймай [Гафійку], коли люди трапляються. Завтра ж одвезеш в Ямище до економа.. Що ж, будемо сватами? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 17); — Ну, скинь іще п'ятірку, то й будемо сватами. — Циган одразу щиросердно посмутнів (Михайло Стельмах, I, 1962, 497); — Корову ми купимо. Нам не для молока, а на заріз. Отож кажіть ділом і будемо сватами (Радянська Україна, 27.I 1963, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 66.

Коментарі (0)

СВАТ 2, а, чол. Залізний стрижень усередині ткацького човника, на якому обертається цівка з нитками.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 66.

Коментарі (0)