в означеннях
Тлумачення, значення слова «сватач»:

СВА́ТАЧ, а, чол., розм.

1. Той, хто сватається. Перший сватач був син статечної попівської родини. Родичі були раді його сватанню, і дівчина не мала що йому закинути (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 7); Серед того гамузу (так звав Майдан усіх, що залицялися до Хими) Андрій Коваль посідлав чільне місце. Поштові чиновники, телеграфісти та й приїжджі сватачі... Ніхто не міг так заспівати, як Андрій (Яків Качура, II, 1958, 9).

2. Те саме, що сват 1 1. Приготувалися сватачі в дорогу, а з молодим рушило й військо, аби родина нареченої одразу побачила, що царський син (Три золоті слова, 1968, 34).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 67.

Коментарі (0)