в означеннях
Тлумачення, значення слова «сватання»:

СВА́ТАННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням сватати і свататися. — Воно, скажу, не зовсім гаразд, якщо сватання починають самі батьки, — торкнувся рукою до шапки Левко (Михайло Стельмах, I, 1962, 58); Була така хвилина, коли Павлина, згадавши своє невеселе з Йосифом сватання, відчула ніби співчуття до Сташки (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 337).

2. Одна з частин традиційного весілля, під час якої вирішується питання про шлюб. Маруся ще завидна просила до себе на сватання (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 73); Настя привіталась до Мотрі. Вони розбалакались.. А Насті — чи добре у Гната?.. А чи піде вона на сватання до Зіньки Василишиної..? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 58); Традиційне весілля складалося з декількох частин, кожна з яких мала певний зміст і значення, — сватання, заручини, дівич-вечір у гільце, коровай, весілля, перезва (Народна творчість та етнографія, 3, 1962, 36).
 Запити сватання, заст. — випити горілки на знак остаточної згоди на шлюб. — Панну хорунжівну вже просватали за пана сотника конотопського.., вже й рушники подавали і сватання запили (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 208).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 66.

Коментарі (0)