в означеннях
Тлумачення, значення слова «сватати»:

СВАТАТИ, аю, аєш, недок., перех.

1. кого, за кого, рідко на кому. За дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків. Не одні старости заходили і до старого Дрота сватати Марусю (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 65); Через тиждень без старостів За Степана свата Старий свою Яриночку (Тарас Шевченко, II, 1963, 341); Сватав восени Грицько Хведора на Рябченковій Хіврі, хоч поганій, зате багатій дівці (Панас Мирний, III, 1954, 15); Катруся стояла, соромливо опустивши голову, коло печі й колупала пальцем комин. Так теж годилося робити, коли сватають (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 27); — Ну й робітник! Сватаймо, стара, за нього нашу Галю (Юрій Яновський, II, 1954, 154);
//  Підшукуючи комусь пару, бути посередником в одруженні. Було і матері скаже, [Оксана], що не хоче заміж, як до неї, до старої, прийдуть самі батьки або матері, щоб сватати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 427); Він покаже парубоцьке право батькам: двічі вони сватали його — нічого не вийшло, а втрете — посватається сам (Михайло Стельмах, I, 1962, 535).
Сліпці сватають див. сліпець.

2. Самому пропонувати себе в чоловіки чи дружини; свататися. — Ваш Прокіп Іванович, недурно ви його панною звете, жахається дівчат, як лякана дівка парубків; так оце, бачите, і свата вже його сама Уляна (Олекса Стороженко, I, 1957, 189); Між ними надовго залягла мовчанка. Нарешті Орина першою запитала: — Левку, ти прийшов мене сватати? (Михайло Стельмах, I, 1962, 534).

3. перен., розм. Посилено пропонувати кого-небудь на якусь посаду; умовляти когось узятися за якусь справу. Микола Іванович не раз сватав Цідибрагу від імені районних організацій на посаду голови правління артілі (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 547).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 66.

Коментарі (0)