в означеннях
Тлумачення, значення слова «сверблячий»:

СВЕРБЛЯ́ЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до свербіти 1. При мокнучій екземі на шкірі лоба або щік з'являються спочатку невеликі підвищені, сильно сверблячі вузлики (Хвороби дитячого віку, 1955, 136);
//  у знач. прикм. Який викликає свербіж. І знову щось темне підіймалося в ньому, як пара понад гнилим болотом, стирало думки, млоїло тіло і виганяло на чоло холодний, сверблячий піт (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 275).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 68.

Коментарі (0)