в означеннях
Тлумачення, значення слова «свідоцтво»:

СВІДО́ЦТВО, а, сер.

1. Офіційний документ, який підтверджує, свідчить якийсь факт або містить відомості про кого-небудь; посвідчення. Демидова не прогнали з гімназії, лише дали йому свідоцтво відходу і порадили записатися до іншої гімназії (Осип Маковей, Вибр., 1954, 77); Одержавши свідоцтво про закінчення школи, вона серйозно задумалась над тим, як їй бути далі (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 89); Щороку вчені Академії [наук Української РСР] одержують близько 300 свідоцтв на винаходи (Комуніст України, 1, 1969, 34); Свідоцтво про одруження; Свідоцтво про народження.
 Метричне свідоцтво див. метричний; Прохідне свідоцтво див. прохідний.

2. заст. Свідчення. Коли актор розповідає вам про свій сценічний доробок, він показує саме ті афіші, які вважає найяскравішим свідоцтвом своєї суспільної корисності (Мистецтво, 6, 1967, 13); Призвичаював [Міхонський] його розуміти історію.. аналітично, із свідоцтв та настроїв тогочасних людей, а не з готових, шаблонових конструкцій шкільних підручників (Іван Франко, III, 1950, 37); Віки говорять. Слухай річ століть, Минулого свідоцтво незабутнє (Микола Бажан, Роки, 1957, 226); Петро зовсім не бажав собі того, щоби панотець і Славко та свідчили фальшиво. Навпаки, він бажав собі свідоцтва правдивого (Лесь Мартович, Тв., 1954, 378).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 78.

Коментарі (0)