в означеннях
Тлумачення, значення слова «світач»:

СВІ́ТАЧ, а, чол., рідко. Те саме, що світило 1, 2. Ще хвилина, і місяць урочисто випливе з моря,.. встануть зорі над горами і ясною громадою ітимуть за місяцем.. Я ждала тії [тієї] хвилини, того тихого, величного тріумфального ходу світачів небесних... (Леся Українка, III, 1952, 608); Краще вже піти на французького трагіка Mounet Sully,.. то вже-таки справжній «світач» (Леся Українка, V, 1956, 130).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 88.

Коментарі (0)