в означеннях
Тлумачення, значення слова «світання»:

СВІТА́ННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням світати. На сході почала виступати м'яка смуга світанку. Поволі вона розповзлася по небі синюватим серпанком, а ще за хвилину почалось світання — стало зовсім видно коні, дорогу, ліс (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 91); Я прагну в слові відтворити Усю республіку мою... її не по літах зростання, Її завзяття і красу, Хвилини тихого світання, Коли дерева п'ють росу (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 47).

2. Те саме, що світанок. Не козак і не Галя схамену лися, що вже близько світання, а над дніпровська чайка почула й пронеслася з кигиком понад Дніпром (Марко Вовчок, I, 1955, 317); Євдоким сьогодні спав у клуні неначе убитий, і тільки світанням його розбудив несамовитий лемент дружини (Михайло Стельмах, I, 1962, 574); Ми самі наодинці в собою ніяк не відчуваємо себе старими, і ровесники наші залишаються в нашій уяві такими, якими ми бачили їх на світанні свого віку... (Максим Рильський, Веч. розмови, 1964, 64); Вона, вже колись зранена на світанні своєї молодості невдячним коханням,.. знову лишиться з своєю любов'ю самотня й скривджена (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 57);  * Образно. Ніч здається не ніч, Бо на серці у мене світання (Григорій Бойко, Про 17 літ, 1958, 26);  * У порівняннях. Очі чисті, як світання, Щаслива юності пора! (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 64).
Благословлятися (благословитися) на світання — те саме, що Благословлятися (благословитися) на світ (див. благословлятися). — Розказуйте швиденько, бо незабаром вже на світання благословиться, то й не встигну я поради вам дати (Марко Вовчок, VI, 1956, 268); Від (од) світання до смеркання (до смерку) — те саме, що Від (од) світанку до смеркання (до смерку) (див. світанок). Жінка Гельє та двоє дорослих синів його не могли взяти втямки, чому такий працьовитий чоловік кинув роботу, і від світання до смеркання корили та лаяли його. (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 8); Вона працювала з жінками на рядках [кукурудзи] від світання до смеркання (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 53); Що й казати, мало не увесь вік бідна людина ятрить своє серце. Ще в пору юності й вона сподівається хоча б копійчаного щастя: мати якийсь теплий куток, хліб на столі, чоботи на ногах.. І за це тяжко товчеться по роботах і відробітках од світання до смерку (Михайло Стельмах, I, 1962, 187); Займатися (зайнятися) на світання див. займатися 2; На світанні — те саме, що На світанку (див. світанок). Ось рушило небо, позеленивши на світанні наші обличчя (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 363); Десь уже на світанні в широкій балці все одразу спинилося. Попереду розбомбило місток (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 234).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 87.

Коментарі (0)