в означеннях
Тлумачення, значення слова «світати»:

СВІТАТИ, ає, недок.

1. Ставати світлішим, яснішим на світанку; розсвітати. — Миколо, мій голубе сизий! — сказала Мокрина. — Чи воря світає на небі, чи сонце грає чи ніч вкриває землю, — думка про тебе тліє в моєму серці (Нечуй-Левицький, II, 1956, 240); Поблідли зорі. День світає (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 98);  * Образно. В душі моїй щось грало і світало, Було в ній щось дорожче над алмаз (Іван Франко, XIII, 1954, 322).
 Світ світає див. світ 1.

2. безос. Наставати (про світанок); розвиднятися. І смеркає, і світає, День божий минає, І знову люд потомлений, І все спочиває (Тарас Шевченко, I, 1963, 329); Вже надворі стало світати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 285); Світало, як проїздили Вітрову Балку (Андрій Головко, I, 1957, 102);  * Образно. «О не журись через край: Ще на життя не світало. Другому зіркою сяй!» Так її серце казало (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 397).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 88.

Коментарі (0)