в означеннях
Тлумачення, значення слова «світліти»:

СВІТЛІ́ТИ, іє, недок.

1. Ставати світлим, світлішим. Небо починало світліти, яскравіше вимальовувалися корпуси і димар лісозаводу (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 22).

2. безос. Розвиднятися, світати. На сході починає світліти.

3. перен. Набирати веселого, радісного, привітного виразу (звичайно про обличчя, очі). Вона вся наливалася щастям, світліючи, розквітаючи на очах (Олесь Гончар, III, 1959, 170).
Світліє (світліла) душа в кого — комусь стає морально легше, радісніше. Ти знов оживаєш, надіє! Світліє душа, молодіє... (Іван Франко, XIII, 1954, 85).

4. перен. Ставати ясним, логічним, чітким (про думки). І серце билось живо, мисль світліла, І сни розкішні снилися мені! (Іван Франко, XIII, 1954, 29).

5. Виділятися світлим кольором; виднітися. В каюті вже було півтемно, і тільки ще світліли віконця ілюмінаторів (Олесь Донченко, IV, 1957, 369).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 92.

Коментарі (0)