в означеннях
Тлумачення, значення слова «світло»:

СВІТЛО 1, а, сер.

1. Промениста енергія, що випромінюється яким-небудь тілом, сприймається зором і робить видимим навколишнє. Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 346); Одчиняються двері, і смуга світла падає на Руфіна і Люція (Леся Українка, II, 1951, 421); І світло електричне виробляє [парова машина], і освічує всюди, де світла треба (Панас Мирний, IV, 1955, 330); Дощ лив як із відра, небо закаламутилося і зробилося глиняного Кольору; раптом біле сліпуче світло різонуло по очах людей (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 84); Вулиці безкраї. Порожньо і дзвінко. Кроки одинокі, ніби серця стук. І в холоднім небі зорі, як сніжинки, шлють байдуже світло на замовклий брук (Володимир Сосюра, II, 1958, 100); Була вже ніч. Осяяні місячним світлом дерева стояли в цвіту, як наречені (Олександр Довженко, I, 1958, 488); Вийшов за село, глянув — у млині світиться. Я на те світло й прямую (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17); Швидкість світла; Заломлення світла;  * У порівняннях. Офіцер мій був дуже добрий чоловік.. Після тяжкої школи, яку я пройшла у вуйка, він був для мене, як сонячне світло й тепло (Іван Франко, III, 1950, 105); Всенародна шана та любов, Як світло непогасне, осявають могилу Олександра Богомольця (Максим Рильський, III, 1961, 41).
Дисперсія світла див. дисперсія; Лампа денного світла див. лампа; Синтез білого світла див. синтез.
Виставляти (виставити, подавати, подати) в світлі якому кого, що — представляти кого-небудь або показувати щось з певного погляду. Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосисто, як у нас на Україні. Пишеться це не з бажання виставити свій рід перед світом у перебільшеному вигідному світлі, а в ім'я реалізму (Олександр Довженко, I, 1958, 69); В іншому світлі бачити (розглядати і т. ін.) — сприймати не так, як раніше. В його голові малювалися тепер картини, яким він колись не надавав значення, вважаючи звичайними, буденними. Зараз же він бачив їх у зовсім іншому світлі, розумів інший зміст (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 397); Кидати (кинути) світло (промінь світла) на що — розкривати, робити ясним, зрозумілим щось. Може й цей невеличкий причинок до біографії Тараса Шевченка не буде зайвим і разом з іншими кине промінь світла на дорогу постать нашого великого кобзаря (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 48); Побачити світло рамп див. рампа; Поставати (постати) в світлі якому — сприйматися з певного погляду, певним чином. Замислився Козаков. Може, вперше оце його власна роль на війні постала перед ним у новому світлі. Гарно рятувати людей! (Олесь Гончар, III, 1959, 110); Пошукати удень та ще й з світлом див. пошукати; Проливати (пролити) світло див. проливати; У світлі чого — з позиції чогось, виходячи з певного погляду на кого-, що-небудь. Проходять живі люди [в «Бориславських оповіданнях» І. Франка], ярко [яскраво] змальовані, в світлі тонкого психологічного аналізу (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 38).

2. перев. з означ. Освітлення, характерне для певного часу доби. Якби моє життя так зникло непримітно, як зникає вечірнє світло... (Леся Українка, I, 1951, 195); Крізь вузьке вікно скупо проникало денне світло (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 57);
//  розм. Світанок, схід сонця. — Досиділись мало не до світла, неначе завтра святої (Нечуй-Левицький, II, 1956, 328).

3. Джерело освітлення і пристрій для освітлення в приміщенні та на вулиці. Кинувся Наум, викресав вогню, засвітив світло (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 81); — Світла! Світла дайте! — скрикнула [Горпина], — тату! світла! (Марко Вовчок, I, 1955, 68); Увіходить раб, вносить світло (Леся Українка, II, 1951, 345); У Мотузки в хаті й світла в той вечір не світили (Андрій Головко, II, 1957, 168);
//  Освітлення, яке дають освітлювальні прилади. І на дороги, і на мости, і на караульних, і на світло у холодну, — усе-усе Івга поплатила (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 301); Умови такі: перший тиждень дурно працювати (практика), а потому — 40 крб. в місяць, хата, світло і паливо (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 126);
//  перев. мн., заст. Вогник. Ми тихо стояли, Дивились, як ясно на темному морі Незлічені світла сіяли (Леся Українка, I, 1951, 16); Це одиноке світло серед сонного села було немов останнім «прощавай» рідного закутка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 338); Росив дощ... Левада — море чорне. А в селі ні одного світла (Мирослав Ірчан, II, 1958, 85).
 Палити світло див. палити.

4. Місце, звідки йде освітлення; освітлене місце, освітлений простір. Вона одкусила нитку зубами і одвернулася від сестри, втягаючи нову нитку в голку проти світла (Леся Українка, III, 1952, 746); Якась берізочка заблукана витягається до болю, хоче прорватися до світла (Гнат Хоткевич, II, 1966, 105); Я взяв Сева за руку й підвів його до світла.. — У вас є шрам? — запитав я, закочуючи рукав на його лівій руці (Юрій Яновський, II, 1958, 163).

5. розм. Речовина для освітлення. Ніч не стоїть, а світло коштує (Номис, 1864, № 10922); Каганець почав примеркати: останнє світло в ньому вигорало (Панас Мирний, IV, 1955, 297).

6. жив. Світле місце, світла пляма на картині, що відтворює найінтенсивніше освітлення певної ділянки зображуваного простору. Контрасти світла й тіней;
//  фото. Поверхня, звернена до джерела світла, а також зображення самих джерел світла.

7. перен. Блиск очей, що з'являється під впливом радісного, світлого почуття; радісний, світлий, ясний вираз обличчя. Дорошенко вловив, як очі її в цю мить ще більше налилися світлом (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 200);
//  Приємне, радісне почуття. По країні весна пролітає і шумить журавлиним крилом.. Їй у відповідь серце співає, стільки в ньому і світла й тепла! (Володимир Сосюра, II, 1958, 57).

8. чого і без додатка, перен. Те, що робить ясним, зрозумілим навколишній світ; те, що робить радісним, щасливим життя. [Орест:] Ти можеш мені одібрати моє життя, моє щастя, моє світло, але мого кохання не можеш одібрати (Леся Українка, II, 1951, 44); Щира любов до свого краю, освічена світлом науки. та невпинна згага молодих літ послужити йому, — несли Вас добувати ще більшої освіти (Панас Мирний, V, 1955, 415); Світло невмирущої дружби, як той Шевченків «світ ясний, невечірній», осяває з давніх-давен російський і український народи (Максим Рильський, III, 1956, 7);
//  Уживається як символ істини, розуму, освіти або радості, щастя. — Твій ум.. буде вічно рваться До світла, правди і добра (Іван Франко, XIII, 1954, 271); Розповів [Ганжа-Ганженко], як відроджується життя по школах після деніківщини, як пориваються діти до науки, до світла (Олесь Гончар, II, 1959, 188).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 92.

Коментарі (0)

СВІТЛО 2.

1. Присл. до світлий 1—3, 5, 6. Була [молодиця] чорнява, в рум'янцях, білолиця, уста червоні сміються, очі радісні, убрана світло (Марко Вовчок, I, 1955, 243); Поезія двадцятих років і сьогодні звучить світло, актуально (Літературна Україна, 30.VII 1968, 2).

2. у знач. присудк. сл. Про наявність світла де-небудь. Доокола було так тихо, так ясно, світло (Гнат Хоткевич, II, 1966, 53); Ах, як дивно було в тій великій кімнаті для дітей! Так світло! (Андрій Головко, I, 1957, 91).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 93.

Коментарі (0)

СВІТЛО... Перша частина складних слів, що відповідає слову: а) світлий у 3 знач., напр.: світловодий, світлошкірий і т. ін.; б) світло 1 у 1 знач., напр.: світловідбивач, світловідчуття, світлодайний, світлозахисний, світлоносій і т. ін.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 93.

Коментарі (0)