СВІ́ЖІСТЬ, жості, жін.
1. Властивість і якість за знач.
свіжий. Свіжість продуктів; Свіжість білизни; Свіжість
трави манила здалека, а медовий запах квітів наповнював
повітря (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 156); В редакційних
кімнатах віяло свіжістю щойно вимитих підлог
(Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 47); Твори Руставелі — ані
в огні не горіли, ані в воді не тонули! І були вічні в своїй
свіжості, і були оптимістичні, тверді-непорушні (Павло Тичина,
III, 1957, 61); Новаторство в мистецтві — це не
штукарство, не трюк, не мода. Це свіжість погляду митця
на світ, більша, ніж у звичайної людини (Літературна газета,
12.I 1962, 3).
♦ Не першої свіжості: а) не дуже чистий; б) уже
відомий, не дуже новий. Прийшли Юхим з Мухою.
Але нових ніяких не принесли вістей. Ото, що Дудка
Панас із Митром виїздили, та й вже... Власне, і це вже
не першої свіжості — ранішні вісті (Андрій Головко, II, 1957,
300).
2. Чисте, прохолодне повітря; прохолода. По нічнім дощичку порох ледве знімавсь над шляхом, свіжість така округи, і широта, й благодать, що не надихаєшся (Марко Вовчок, I, 1955, 349); Роман похапцем виходить з сторожки, і свіжість провесни одразу ж охоплює його (Михайло Стельмах, I, 1962, 259); Туман, волога, свіжість літньої ночі студили гарячу голову (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 321); * Образно. Нема простору, нема свіжості, щоб дихнути на всі груди, — хоч пропадай! (Панас Мирний, V, 1955, 347).
3. Гарний, здоровий вигляд. В тюремних мурах залишила
вона свою свіжість (хто б сказав, що їй всього
двадцять п'ять років?) (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 393);
Ні врода, що в сестрі цвіла, Ні свіжість.. У ній привабить
не могла (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949,
55);
// перен. Безпосередність у почуттях, сприйнятті.
— Дивлюся я на вас і в глибині душі заздрю: прожити
таке життя,.. посивіти на роботі і вберегти таку
мрійність, таку свіжість почуттів (Вадим Собко, Справа..,
1959, 28).