СВІЖОВМИ́ТИЙ, а, е. Якого недавно або тільки що вмили; який недавно або тільки що вмився. Підійшов старший піонервожатий Бабак. Він, мабуть, щойно в постелі, свіжовмитий, з мокрого волосся аж капала вода (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 66).
СВІЖОВМИ́ТИЙ, а, е. Якого недавно або тільки що вмили; який недавно або тільки що вмився. Підійшов старший піонервожатий Бабак. Він, мабуть, щойно в постелі, свіжовмитий, з мокрого волосся аж капала вода (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 66).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 81.