в означеннях
Тлумачення, значення слова «священний»:

СВЯЩЕ́ННИЙ, а, е.

1. Пов'язаний з релігією, церквою. Я думаю про тих мудрих людей, що ставлять церкви, монастирі й каплиці в найкращих, диких місцях: вони знають, що роблять, — вони промовляють не стільки до нас, як до живих в нас пращурів наших, що віками справляли священні грища по гаях і дібровах та палили там жертви (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 238); Сухобрус був спокійний за свій священний крам і не приймав образів на ніч (Нечуй-Левицький, I, 1956, 353); В наш час хрестики ще зустрічаються перед прізвищами єпископів.., цим хрестиком підкреслюються їх священні звання (Юрій Мельничук, Поріддя.., 1959, 27);
//  Який має божественну силу. Ще один стрибок, Малушо, священний вогонь Купала очищає тіло (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 178);
//  Який є предметом релігійного поклоніння. Єгиптяни, які перші приручили цього хижака [кота], вважали його недоторканною, священною твариною (Наука і життя, 1966, 37); Існували у сарматів і пережитки тотемних уявлень. Священною твариною, крім коня, вважали і оленя (Археологія, VIII, 1953, 72); В Китаї сою вважали однією із священних культур (Зернові бобові культури, 1956, 75).
 Священна історія, заст. — текст біблії; предмет викладання, в основу якого покладено вивчення тексту біблії. [Кость:] Священну історію знає [мати] краще (Степан Васильченко, III, 1960, 171); Священна книга — книжка релігійного змісту. — Я не вчивсь, Бо чим би з їхніх книг священних Для серця лютого розживсь? (Микола Бажан, Роки, 1957, 243).

2. Який ведуть, здійснюють в інтересах релігії. Священні війни.

3. Який глибоко шанують; дорогий, заповітний. Мир! З якою радістю повторювали це священне слово люди в перший День Перемоги (Наука і життя, 5, 1960, 6); Тася заздрила подругам, знайомим, усім людям, для яких слово «мати» було священним (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 145); Є в Києві місце, священне для кожної радянської людини, для всіх чесних людей нашої планети. Це парк Вічної Слави (Вечірній Київ, 23.X 1967, 2);
//  у знач. ім. священне, ного, сер. Те, що глибоко шанують. Для нас, комсомольців, радянських юнаків і дівчат, нема нічого священнішого, вищого і дорожчого від волі партії, її довір'я (Радянська Україна, 2.III 1957, 1);
//  Якого мають дотримуватися всі, обов'язковий для всіх. [Кривоніс:] Коли на бій нас поведе? Якщо негайно, то всі повеління гетьмана для мене священні (Олександр Корнійчук, I, 1955, 211); Нас тепер нікому не скорити; Розцвіли, як збіжжя на ланах, Леніна священні заповіти В Партії великої ділах (Максим Рильський, III, 1961, 31); Захист соціалістичної Вітчизни є священний обов'язок кожного громадянина СРСР (Конституція СРСР, 1977, 19).

4. На який не можна посягати.

5. Високий, благородний. Священне почуття радянського патріотизму, включаючи в себе любов до свого краю, до своєї республіки, є насамперед любов'ю до нашої великої соціалістичної Батьківщини — до Союзу Радянських Соціалістичних Республік (Комуніст України, 11, 1959, 39); Робітнича честь.. Для нас, старших людей, які пройшли робітничу школу, ці слова сповнені священного змісту (Вечірній Київ, 13.III 1968, 2); Слава тому, хто у огненній зливі в бій нас веде на неправду і млу, Хто нас єднає в священнім пориві і на фронтах і в тилу! (Володимир Сосюра, II, 1958, 234);
//  Особливо почесний. В центр виховної роботи партія ставить розвиток комуністичного ставлення до праці у всіх членів суспільства. Праця на благо суспільства — священний обов'язок кожної людини (Програма КПРС, 1961, 103);
//  Метою якого є воля, визволення, мир і т. ін. (про боротьбу, війну тощо). Привіт Болгарії, що пута вікові В священній боротьбі розбила вщент, навіки (Максим Рильський, III, 1961, 240); Своїм розбійницьким нападом Гітлер розпочав проти нас війну. Радянський Союз відповів оголошенням священної Вітчизняної війни проти фашистських бузувірів (Олександр Довженко, III, 1960, 17); За світлу працю! За права людини! Війна війні! За мир — священний бій! (Максим Рильський, III, 1961, 71).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 106.

Коментарі (0)