в означеннях
Тлумачення, значення слова «священик»:

СВЯЩЕ́НИК, а, чол., церк. Служитель культу православної церкви, за саном середній між дияконом і єпископом, а також особа, що має цей сан; служитель культу, який відправляє церковну службу; ієрей. Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню (Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); Молоденький священик, призначений в Раїм на парафію, одягнув ризу, і почалася похоронна відправа (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 257).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 106.

Коментарі (1)