в означеннях
Тлумачення, значення слова «святець»:

СВЯТЕ́ЦЬ, тця, чол., рідко.

1. Те саме, що святий 2.  * У порівняннях. — Дивіться, нині ходять скрізь бідні, мов святці ті, обдерті та голі (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 347).

2. Те саме, що святенник. Сиджу в тюрмі, мов в засідці стрілець.. Лис-злодій тут не скромник, не святець.. Тут всяку видно наголо особу (Іван Франко, X, 1954, 148).

3. заст. Жрець. Радів люд. Божниці димні Від пахощів; здійнявши руки, Святці співають вдячні гімни Своєму божищу Ваалу (Леся Українка, I, 1951, 338).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 101.

Коментарі (0)