в означеннях
Тлумачення, значення слова «свояцтво»:

СВОЯ́ЦТВО, а, сер.

1. збірн. Родичі не по крові, а по шлюбу. [Анна:] Свояцтво миле! Дозвольте вам тепера пояснити, чому се я таким ладом незвиклим врядила сю вечерю... (Леся Українка, III, 1952, 405); Ярмаркування почалося із зустрічей і чоломкання з ріднею, свояцтвом та знайомими (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 77).

2. Спорідненість, що виникає внаслідок шлюбу: стосунки між чоловіком і кровними родичами дружини, між дружиною і кровними родичами чоловіка, а також між родичами подружжя.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 101.

Коментарі (0)