в означеннях
Тлумачення, значення слова «свояк»:

СВОЯ́К, а, чол.

1. Брат дружини. [Денис:] Мокрина таки трохи чи не з рідні нам, бо брата мого у других, Ригорія Шапувала, свояк та держав її небогу, Петрову дочку... (Марко Кропивницький, II, 1958, 437);
//  Чоловік жінчиної сестри. Згодом на вогник зайшов Петро Семенович Ярошенко, свояк Галаженка. Вони одружені на рідних сестрах (Радянська Україна, 16.V 1961, 2).

2. діал. Родич. Було в нашім селі кілька багатих шляхтичів, ще й тезки Довбанюкові, все Городиські, хоч і не свояки (Іван Франко, II, 1950, 85); — Поклони так само нема ким пересилати — ми не кревні, ані свояки (Леся Українка, III, 1952, 739).

3. розм. Своя, близька людина. Свій свояка вгадає здалека (Номис, 1864, № 7962); — Бачу, — тут свої люди, — тремтячим голосом промовив старець. — Тхе! Знайшов своїх! — зареготав Задорожній. — Свояк обізвався!.. (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 288).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, . — Стор. 100.

Коментарі (0)